Священномученик Димитрій Сурмелі, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 22-й день

1878 року в селі Миколаївка Ананьївського повіту Херсонської губернії в сім’ї священнослужителя Константина Сурмелі народився син, який у Святому Хрещенні був наречений Димитрієм. Під керівництвом своїх благочестивих батьків Димитрій отримав виховання в суворо християнських правилах і з ранніх років виявляв бажання до навчання і любов до храму Божого.

Закінчивши Одеську духовну семінарію за другим розрядом, він вступив на духовну службу 24 вересня 1899 року. Димитрій був псаломщиком при Миколаївській церкві містечка Нововоронцовка тієї самої волості Херсонського повіту Херсонської губернії до 31 травня 1902 року.

4 серпня 1902 року Димитрій Сурмелі був висвячений в сан диякона, а 6 серпня того ж року, в день Преображення Господнього, був рукопокладений на священника. 22 серпня отець Димитрій був призначений до Преображенської церкви села Моїсеївка Олександрійського повіту Херсонської губернії. Одночасно він був законовчителем і завідувачем тамтешньої церковно-парафіяльної школи і законовчителем земської школи села Богоблагодатне того самого повіту.

24 жовтня 1907 року архієпископом Херсонським і Одеським Димитрієм священник за власним проханням був переміщений до Казанської церкви села Козирівка Олександрійського повіту. Відтоді він водночас був завідувачем і законовчителем Козирівської церковно-парафіяльної школи. З 1 листопада 1912 року отець Димитрій також був законовчителем земської школи села Рибчине.

Усі ці роки вірною супутницею отця Димитрія і благочестивою матір’ю їхнього багатодітного сімейства була його дружина Клеопатра Максимівна. Станом на 1914 рік у їхній родині було чотири дитини, усі дівчатка.

У 1930 році отець Димитрій був висланий на Північ на три роки «за зберігання дрібного срібла». Після відбування покарання він служив як другий священник у Покровській церкві міста Олександрія.

6 грудня 1937 року батюшка був заарештований і поміщений до в’язниці міста Кірово, нині Кропивницький. Його звинувачували в тому, що після закриття Покровської церкви він разом зі священником Адріаном Вожаковим, старостою церкви Агафією Авраменко й іншими черницями, які проживали в Олександрії, ходив по домівках жителів міста та прилеглих сіл і під виглядом релігійного служіння проводив контрреволюційну агітацію. Також у провину отцю Димитрію ставили, що на квартирі в Агафії Авраменко «під виглядом богослужіння обговорювали питання про висунення своїх кандидатур до Верховної ради, після чого ходили по будинках міста й агітували, щоб голосували за ваші кандидатури…»

Під час слідства священник винним себе не визнав. На засіданні трійки Управління НКВС у Миколаївській області 8 грудня 1937 року він був засуджений на розстріл. 27 грудня 1937 року отець Димитрій Сурмелі прийняв мученицьку кончину. Місце розстрілу і поховання священномученика невідомі.

Тропарі, кондаки, молитви та величання