...

Священномученик Димитрій Розанов, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця листопада на 12-й день

Священномученик Димитрій народився 15 серпня 1890 року в Москві в сім’ї священника Іоанна Петровича Розанова. 1911 року Димитрій Іванович закінчив Московську духовну семінарію і наступного року був висвячений на диякона до храму в селі Шестаково Глинського повіту Катеринославської губернії. У 1914 році він був переведений до одного із московських храмів і возведений в сан протодиякона. 1919 року протодиякон Димитрій був висвячений в сан священника і служив згодом у храмі святих мучеників Флора і Лавра на Зацепі.

1 січня 1933 року його було заарештовано разом зі священниками, дияконом та членами церковної ради храму святих мучеників Флора і Лавра. Усі вони були ув’язнені до Бутирської в’язниці.

Слідчий запитав, чи розповідав священник антирадянські анекдоти і чи велися антирадянські розмови, коли священники та парафіяни збиралися разом. Отець Димитрій відповів: «При мені ніяких антирадянських розмов не велося. Відвідуючи квартири парафіян і звершуючи церковні треби, після них ніколи на політичні теми розмов не вів».

15 березня 1933 року Особлива нарада при Колегії ОДПУ засудила його на три роки висилки до Північного краю. Отця Димитрія відправили до міста Каргополь. Тут він познайомився з протоієреєм Олександром Звєрєвим. Після закінчення заслання отець Олександр запросив його жити до Волоколамського району. Там він служив разом з іншим священником Павлом Андрєєвим у церкві Різдва Богородиці в селі Возмище. Вільного священницького місця на той час у благочинні не було. Отець Димитрій, оселившись у селі Возмище в очікуванні місця, став працювати пакувальником у волоколамській артілі «Швейник». За можливості він служив у храмі Різдва Богородиці, співслужив протоієреям Павлу й Олександру.

8 жовтня 1937 року влада заарештувала отця Димитрія і ув’язнила у Волоколамській в’язниці. Священника звинуватили в тому, що він запропонував зробити напис на стрічці похоронного вінка одному із померлих співробітників артілі, вживши слово «товариш», а той був у минулому, з погляду влади, куркулем. Отже, влада вважала пропозицію священника контрреволюційною.

На допитах отець Димитрій відкинув звинувачення в контрреволюційній антирадянській діяльності й агітації. 14 листопада 1937 року трійка НКВС засудила отця Димитрія на розстріл. Священник Димитрій Розанов був розстріляний 25 листопада 1937 року і похований в невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.