...

Священномученик Димитрій Кіранов, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця грудня на 22-й день / січня на 30-й день — Собор святих Таврійської духовної семінарії / серпня на 23-й день — Собор Херсонських святих / листопада на 19-й день — Собор новомучеників Кримських

Протоієрей Димитрій Кіранов народився 1879 року в Таврійській губернії в сім’ї священника. Він закінчив Таврійську духовну семінарію, після навчання чотири роки прослужив псаломщиком. 1904 року він був висвячений на ієрея. Отець Димитрій служив в Іоанно-Богословській церкві села Іванівка Мелітопольського повіту Таврійської губернії. Потім його перевели до Вознесенського храму, а з 1913 року він служив в Іоанно-Златоустівському соборі міста Ялти.

Отець Димитрій скрізь поєднував священницьке служіння з викладанням у церковно-парафіяльних школах. Він був не лише дуже діяльним пастирем, а й обдарованим проповідником. На його проповіді до храму завжди збиралися багато людей.

У Ялті отець Димитрій зустрів революційні події. 1923 року в супроводі агента ДПУ до міста прибули обновленці: протоієрей Сергій Баженов і «архієпископ» Олександр Введенський. Вони вимагали, щоб їм було віддано собор Олександра Невського, а разі відмови загрожували карою всьому міському духовенству. Настоятель рішуче відмовився передавати храм. Його і ще п’ятьох священників тут же забрали до ДПУ. Серед них був і отець Димитрій Кіранов. Під час арешту його звинуватили в поминанні патріарха за богослужінням і надісланні йому вітання у зв’язку зі вступом до керівництва Церквою.

Усіх заарештованих відправили до Сімферопольської в’язниці. Після допитів священникам було наказано залишити межі Криму і Катеринославської губернії на рік.

Через рік отець Димитрій був возведений в сан протоієрея і повернувся до служіння в ялтинському соборі Іоанна Златоуста. Влада постійно утискала священника, намагаючись змусити відмовитися від ревного служіння Церкві. 1929 року був заарештований і відправлений на заслання дев’ятнадцятирічний єдиний син отця Димитрія Лев. Самого священника оштрафували на дві тисячі рублів. 1930 року отця Димитрія засудили на п’ять місяців примусових робіт. Згодом його засудили на три роки заслання до Казахстану за звинуваченням в «антирадянській агітації» і «незаконному зборі грошей серед вірян».

Із заслання священник повернувся 1935 року. Хоча отець Димитрій був дуже хворий, він продовжив своє служіння. Будучи настоятелем Олександро-Невського собору в Ялті, протоієрей Димитрій Кіранов створив фонд матеріальної допомоги заарештованим церковнослужителям, членам громади та їхнім родичам.

Невдовзі його знову заарештували. Це був 1937 рік, коли арешти відбувалися масово. Настоятеля Олександро-Невського собору звинуватили як «керівника контрреволюційного угруповання церковників». Особливою статтею звинувачення було «надання допомоги ув’язненим церковникам».

Священномученика було засуджено на розстріл з конфіскацією майна. Протоієрей Димитрій Кіранов був розстріляний у Сімферопольській в’язниці 4 січня 1938 року.