Священномученик Борис Івановський, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця листопада на 27-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Борис Павлович Івановський народився 1897 року в Москві в сім’ї поштового службовця. Він закінчив реальне училище й духовну семінарію і працював редактором у Російському телеграфному агентстві.

Після революції Борис Павлович вирішив присвятити своє життя служінню Богові. 1923 року він був висвячений на священника, після чого служив у храмах Павлово-Посадського району.

1930 року в Павловому Посаді на стінах Василівського монастиря з’явилися листівки, котрі влада розцінила як контрреволюційні. Отця Бориса заарештували за підозрою в їхньому розклеюванні. Священника протримали в ув’язненні два тижні, але через недоведеність провини звільнили.

Наприкінці 1930 року отця Бориса призначили служити до храму Живоначальної Трійці в Москві. Через декілька років храм закрили, і отця Бориса перевели до храму святителя Григорія Неокесарійського на Великій Полянці. За бездоганне служіння батюшка був возведений у сан протоієрея. Жив він у селі Леоново на околиці міста.

15 листопада 1937 року отця Бориса заарештували з двома іншими священниками, які жили в селі Леоново, і помістили до Таганської в’язниці. Один зі священників, який став відходити від Церкви, дав проти своїх собратів свідчення. Отця Бориса звинуватили в контрреволюційній агітації і засудили на розстріл. Він був страчений 10 грудня 1937 року на полігоні Бутово під Москвою і похований у безвісній спільній могилі.

У 2000 році священномученик Борис Івановський був прославлений в лику святих.