...

Святий Сергій Правдолюбов сповідник, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця грудня на 5-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця жовтня на 27-й день — Собор святих Київської духовної академії

Священносповідник протоієрей Сергій Правдолюбов народився 1890 року в селі Маккавеєво Рязанської губернії в сім’ї вчителя Касимовського духовного училища, згодом протоієрея Успенської церкви міста Касимова, священномученика Анатолія Правдолюбова. Сергій Правдолюбов закінчив Рязанську духовну семінарію і Київську духовну академію. Одружившись, 1915 року він був висвячений на священника до Спаської церкви у слободі Кукарка у В’ятській губернії (згодом місто Радянськ). 1919 року його було призначено настоятелем Троїцького собору в Кукарці.

Тут йому одразу випало тяжке випробування. До міста прийшов каральний загін латишських стрільців. Уночі вони пройшли містом, заарештовуючи і розстрілюючи на ходу найвпливовіших городян. Підійшовши до Троїцького собору, вони розбудивши сторожа і зажадали від нього сказати, в якому будинку проживає “головний піп”. Сторож показав не на будинок благочинного і настоятеля собору отця Сергія, а на будинок колишнього настоятеля. Той був у похилому віці і перебував на спокої, але для сторожа за багаторічною звичкою і був “головним попом”. Старого священника розбудили, вивели із дому і одразу розстріляли. Отець Сергій завжди пам’ятав цей випадок і завжди молився за розстріляного замість нього старого священника.

1923 року отець Сергій з дружиною і п’ятьма дітьми переїхав на батьківщину, до Касимова. Там він був призначений настоятелем Троїцької церкви. 1929 року він був заарештований разом з багатьма іншими священнослужителями міста та району і засуджений на два роки позбавлення волі. Парафіяни не залишили його, постійно клопотали про звільнення свого пастиря, і до Великодня 1930 року отця Сергія було звільнено.

Наступний арешт був 1935 року. Разом з братом, ієреєм Миколаєм Правдолюбовим, і сином Анатолієм отець Сергій був заарештований у “справі Матрони Анемнясевської”. Його засудили на п’ять років ув’язнення і разом з сином відправили до Соловецького табору особливого призначення. Через два роки їх перевели до Медвеж’єгорського табору в Карелії.

Після звільнення в 1943 році він повернувся до Касимова. Але Троїцька церква була закрита, а інших священницьких місць не було. Отець Сергій займався звершенням треб і тимчасовим служінням у тому чи іншому храмі під час хвороби штатних священників. Матушка Лідія Дмитрівна працювала та допомагала прогодувати сім’ю.

У грудні 1943 року протоієрей Сергій Правдолюбов був мобілізований на трудовий фронт. Його відправили до каменоломень у селищі Малєєво Рязанської області. Протягом трьох років він працював там як сторож. Ці каменоломні з видобутку білого каменю раніше були місцем роботи в’язнів.

Здоров’я отця Сергія було підірвано, він довго не бачився з рідними. 1944 року священник написав духовний заповіт, який мав назву: «Моїм дітям і онукам. Про те, як проводити пости і готуватися до сповіді та Причастя Святих Христових Тайн».

1946 року отця Сергія призначили настоятелем Спаської церкви в місті Спаську Рязанської області. Наступного року його син Анатолій був висвячений на диякона до цієї церкви. Невдовзі він став священником і новим настоятелем Спаської церкви. Батько поїхав жити в село Лебедянь і до кінця днів служив у місцевому храмі.

Помер протоієрей Сергій Правдолюбов у 1950 році у віці шістдесяти років. Він був похований у Касимові, у Троїцькій церкві.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь священноисповеднику Сергию Касимовскому (Правдолюбову), глас 5

Па́стырскаго служе́ния пра́вило,/ неуста́нный пропове́дниче сло́ва Бо́жия,/ послуша́ния священнонача́лию наста́вниче,/ еди́нства церко́внаго ревни́телю,/ Се́ргие испове́дниче Христо́в,/ Его́же моли́// спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак священноисповеднику Сергию Касимовскому (Правдолюбову), глас 2

Во свяще́нницех благоче́стно пожи́в/ и мно́гажды темни́чное злострада́ние и поноше́ние претерпе́в/ вы́шнюю ра́дость и сла́ву насле́довал еси́/ сего́ ра́ди почита́ем тя́ усе́рдно вопию́ще// от бе́д изба́ви на́с твои́ми моли́твами, Се́ргие, испове́дниче Христо́в.

 

Ще в розробці