Сорок два мученики, в Аммореї взяті, у Сирії мучені

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 6-й день

Під час війни між грецьким імператором Феофілом (829–842) і сарацинами останнім вдалося обложити місто Амморею (Галатія). Внаслідок зради воєначальника Вадітзіса Амморея впала. Сорок двох воїнів, які її захищали, було захоплено в полон і відправлено до Сирії.

Протягом семи років ув’язнення бранців марно переконували відмовитися від християнства і прийняти мусульманство. Вони наполегливо відкинули всі улесливі пропозиції і мужньо витримали страшні погрози. Після багатьох тортур, так і не зломивши дух воїнів-християн, їх засудили на смерть.

Стійкість святих сподівалися похитнути і перед самою стратою. Воїну Феодору казали: “Нам відомо, що ти, залишивши священний сан, став воїном і проливав кров. Ти не можеш надіятися на Христа — визнай Магомета”. Але мученик впевнено відповів: “Я не зрікся Христа, а за те, що залишив священний сан, мушу пролити свою кров”.

Засуджені спокійно і безстрашно підходили до катів. Їх обезголовили, а тіла кинули в річку Євфрат.

Зрадник Вадітзіс не уникнув ганебної долі. Вороги знали, що не можна довіряти зраднику, і умертвили його.

Тропарі, кондаки, молитви та величання