Святе Богоявлення. Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 6-й день

Подія Хрещення Господнього описана в усіх чотирьох Євангеліях (Мф. 3:13-17; Мк. 1:9-11; Лк. 3:21-23; Ін. 1:33,34).

Останній пророк Старого Завіту Іоанн, званий Предтечею, прийшов до берега річки Йордан, у якій іудеї зазвичай здійснювали релігійні обмивання. Майбутній пророк виріс у пустелі, вів аскетичне життя, носив грубий одяг із верблюжої вовни і харчувався сараною та диким медом. Господь покликав його із пустелі для проповіді єврейському народу. Тут, на Йордані, він став говорити людям про покаяння і хрещення на відпущення гріхів. Тих, хто каявся у своїх гріхах, він хрестив у Йорданських водах. Це ще не було те таїнство Хрещення, яким ми його знаємо сьогодні, а це був лише прообраз майбутнього таїнства — духовне приготування до прийняття Хрещення водою і Духом у майбутньому.

І ось до вод Йордану прийшов тридцятирічний Іісус Христос, Який сказав святому Іоанну хрестити Його. Здивований пророк, який дізнався за одкровенням з неба, що перед ним стоїть не проста людина, а Син Божий, відповів Йому: “Мені треба хреститися від Тебе, і чи Ти приходиш до мене?” (Мф. 3:14) Але Спаситель сказав: “Так належить нам виконати всяку правду” (Мф. 3:15). Таким чином Христос показав людям приклад смирення і послуху Богові.

Тоді Іоанн звершив Хрещення Спасителя. Під час нього була явлена Пресвята Трійця: Господь Іісус Своєю плоттю занурився у воду, Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Іісуса, а голос Бога Отця промовив з небес: “Цей є Син Мій Улюблений, в Котрому Моє благовоління” (Мф. 3:17).

Після Свого Хрещення Спаситель пішов у пустелю для приготування до служіння людям — відкритої проповіді Євангелія.

Хрещення Господнє як святкова подія згадане вже в “Апостольських постановах і правилах”. Але на самому початку Хрещення і Різдво Христове були одним святом — Богоявленням.

Приблизно з кінця IV століття Хрещення Господнє стало окремим святом. Хоча в богослужінні й зараз можна побачити деяку єдність цих днів: обом святам передує святвечір (суворо пісний день).

У перші століття християнства на свято Богоявлення існувала традиція хрестити новонавернених (оглашенних). Цей день називали “днем Просвіщення” або “святом Світла” на знак того, що таїнство Хрещення очищає від гріха і просвіщає Світлом Христовим. З другої половини V століття свято Хрещення вже відзначають як окреме, а слово “Богоявлення” стає його синонімом, не стосуючись уже свята Різдва.