Пророк Єзекіїль

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 21-й день

Святий пророк Єзекіїль жив у VI столітті до Різдва Христового. Він народився в місті Сарірі, походив із коліна Левіїна, був священником і сином священника Вузія. Під час другої навали на Єрусалим вавилонського царя Навуходоносора, у двадцятип’ятирічному віці Єзекіїль був відведений до Вавилону разом з царем Єхонією II і багатьма іншими іудеями.

У полоні пророк Єзекіїль жив біля річки Ховар. Там, коли святому пророку було тридцять років, у видіннях йому було відкрито майбутнє єврейського народу і всього людства. Пророк побачив сяючу хмару, в середині якої було полум’я, а в ньому була таємнича подоба рухомої духом колісниці та чотирьох крилатих тварин, які мали кожне чотири обличчя: людини, лева, тельця й орла. Перед їхніми обличчями були колеса, усіяні очима. Над колісницею височіло ніби кришталеве склепіння, над яким знаходилася подоба престолу ніби із блискучого сапфіру. На цьому престолі була сяюча «подоба Людини», а навколо Нього веселка (Єз. 1:4-28).

За тлумаченням отців Церкви, пресвітла «подоба Людини», яка сидить на сапфіровому престолі, була прообразом воплочення Сина Божого від Пресвятої Діви Марії, Котра стала Престолом Божим; чотири тварини проображали чотирьох євангелістів, а колеса з безліччю очей знаменували частини світу зі всіма народами землі.

Під час цього видіння святий пророк від страху впав на землю, але голос Божий наказав йому встати і потім оголосив, що Господь посилає його на проповідь до народу ізраїльського. Відтоді почалося пророче служіння Єзекіїля. Пророк сповістив народу ізраїльському, який перебував у полоні вавилонському, про майбутні випробування як покарання за помилки у вірі та відступництво від Істинного Бога. Святий провіщав також і настання кращих часів для своїх полонених співвітчизників, пророкував повернення їх із вавилонського полону й відновлення Єрусалимського храму.

Особливо важливими є два знаменних видіння пророка: про храм Господній, сповнений слави, і про сухі кістки на полі, яким Дух Божий дав нове життя. Видіння про храм було таємничим прообразом визволення роду людського від неволі ворожої та влаштування Церкви Христової через відкупний подвиг Сина Божого, Який воплотився від Пресвятої Діви Марії. Її пророк назвав «брамою зачиненою», якою пройшов сам лише Господь Бог (Єз. 44:2). Видіння про сухі кістки на полі, у свою чергу, було прообразом загального воскресіння мертвих і нового вічного життя відкуплених Хресною смертю Господа Іісуса Христа (Єз. 37:1-14).

Святий пророк Єзекіїль мав від Господа дар чудотворіння. Він, подібно до пророка Мойсея, молитвою до Бога розділив води річки Ховара, і євреї перейшли на інший берег, уникнувши переслідування халдеїв. Під час голоду пророк випросив у Бога примноження їжі для тих, хто голодував.

За викриття в ідолопоклонстві одного єврейського князя святий Єзекіїль був страчений: прив’язаний до диких коней, він був розірваний на частини. Благочестиві євреї зібрали понівечене тіло пророка і поховали його на полі Маур, в усипальниці Сима і Арфаксада, прабатьків Авраама, недалеко від Багдада.

Пророцтва Єзекіїля записані в книзі, названій його ім’ям і включеній до Біблії.

Тропарі, кондаки, молитви та величання