Пророк Самуїл, суддя Ізраїльський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 20-й день

Пророк Самуїл був п’ятнадцятим і останнім суддею Ізраїльським, жив за 1 146 років до Різдва Христового. Він походив від коліна Левіїного, був сином Єлкани із Рамафаїм-Цофіма, з гори Єфремової. Хлопчик народився, випрошений у Господа молитвами своєї матері Анни, тому й отримав ім’я Самуїл, що означає «випрошений». Ще до народження він був присвячений Богові.

Коли хлопчикові виповнилося три роки, мати пішла з ним до Силома і за обітницею віддала його до скинії під опіку первосвященника Ілія, який водночас був і суддею над народом Ізраїльським. Пророк зростав у страху Божому, і вже в дванадцять років йому було одкровення про те, що Бог покарає весь дім Ілія за те, що він не приборкує своїх нечестивих синів.

Пророцтво збулося, коли філістимляни, убивши тридцять тисяч ізраїльтян, серед яких були і первосвященникові сини Офні та Фінеєс, здобули перемогу і взяли Ковчег Божий. Почувши про це, первосвященник Ілій упав з сідла навзнак біля воріт і, зламавши хребет, помер. Дружина Фінеєса, до якої чутка про те, що сталося, дійшла в той час, коли народжувалося немовля, померла зі словами: «Відійшла слава від Ізраїлю, бо взято Ковчег Божий» (1Сам. 4:22).

Після смерті Ілія Самуїл став суддею народу Ізраїльського. За його правління Ковчег Божий був повернутий із полону самими филистимлянами, а після навернення ізраїльтян до Бога вони повернули собі і всі міста, які раніше зайняли филистимляни.

Постарівши, пророк Самуїл поставив своїх синів Іоїля й Авію суддями над Ізраїлем, але вони не успадкували чесності і правосуддя батька, бо були корисливі. Тоді старійшини Ізраїлю, бажаючи, щоб народ Божий був «як інші народи» (1Сам. 8:20), зажадали у пророка Самуїла поставити їм царя. Самуїл побачив у цьому глибоке падіння народу, яким до того часу керував Сам Бог, сповіщаючи волю через святих обранців.

Залишаючи посаду судді, пророк Самуїл запитував народ, чи не скривдив він когось під час свого правління, але ніхто не знайшов за ним нічого.

Після викриття першого царя Саула в непослуху Богові пророк Самуїл помазав на царство святого Давида, який знаходив у нього притулок, рятуючись від переслідувань Саула.

Пророк Самуїл помер, досягнувши глибокої старості. Життя його описано в Першій книзі Царств і в сорок шостій главі Книги Премудрості Іісуса, сина Сираха.

У 406 році мощі пророка Самуїла було перенесено із Іудеї до Константинополя.

Тропарі, кондаки, молитви та величання