Преподобний Венедикт Нурсійський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 14-й день

Преподобний Венедикт, засновник західного чернечого ордену бенедиктинців, народився 480 року в італійському місті Нурсії. У чотирнадцять років святий був відправлений батьками на навчання до Рима. Однак, пригнічений аморальністю, що його оточувала, він вирішив присвятити себе іншому життю.

Спочатку преподобний Венедикт оселився при церкві святого апостола Петра в селі Еффеді. Але поголос про його подвижницьке життя змусив його піти далі в гори. Там він зустрів самітника Романа, який постриг його в чернецтво і вказав йому для проживання віддалену печеру. Час від часу самітник приносив святому їжу.

Три роки в повному усамітненні преподобний Венедикт вів сувору боротьбу зі спокусами і подолав їх. Невдовзі до нього стали збиратися люди, які прагнули жити під його керівництвом. Кількість учнів настільки виросла, що святий розділив їх на дванадцять громад. Кожна громада складалася із дванадцяти іноків і утворила окремий скит. Кожному скиту преподобний дав ігумена із своїх досвідчених учнів. У преподобного залишилися для повчання тільки новоначальні іноки.

Суворі правила, установлені для ченців святим Венедиктом, не всім припали до душі. Преподобний не раз ставав жертвою наклепу і переслідувань.

Зрештою, він оселився в Кампаньї і на горі Кассіно заснував Монте-Кассінський монастир. Обитель довгий час була осередком богословської освіти для Західної Церкви. При ній було створено чудову бібліотеку.

У цій обителі святий Венедикт написав устав, заснований на досвіді життя східних пустельників і постановах преподобного Іоанна Кассіана Римлянина (пам’ять 29 лютого). Устав був прийнятий багатьма західними монастирями і до 1595 року витримав понад сто видань. Він приписує інокам цілковите відречення від власності, безумовний послух і постійну працю. Старшим інокам вміняється в обов’язок навчання дітей і переписуваня давніх рукописів. Це допомогло зберегти багато пам’яток писемності, які належать до перших століть християнства.

Святий Венедикт удостоївся від Господа дару прозріння і чудотворіння. Багатьох він зцілював молитвами.

Преподобний Венедикт також передрік свою кончину. Святий помер 543 року.

Тропарі, кондаки, молитви та величання