Преподобний Євфимій Великий

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 20-й день

Преподобний Євфимій Великий народився 378 року у Вірменії, в місті Мелітині у літніх батьків. Рано осиротілий хлопчик був вихований святителем Отрієм. Він висвятив дев’ятнадцятирчного юнака на пресвітера і постриг у чернецтво.

Євфимій був такий обдарований, що святитель поставив його начальником над усіма мелітинськими монастирями. Але юний чернець прагнув до безмовності і молитви. Тому він таємно пішов у Єрусалим, а потім у Фаранську лавру. Там преподобний познайомився зі святим Феоктистом (пам’ять 3 вересня) і сильно з ним потоваришував.

Відлюдники віддалилися в Кутиллійську пустелю, де оселилися в печері на високій скелі. Харчувалися святі травою, віддаючи вси сили безперестанній молитві.

Місцеві жителі, дізнавшись про подвижників, приходили за порадою. Дехто, побажавши іночества, селився поруч з ними. Поступово утворилася обитель. Її настоятелем був призначений святий Феоктист, а преподобний Євфимій віддав перевагу молитві в печері, залишаючись духівником братії. По його молитвам звершилося багато дивовижних зцілень, і безліч людей стали приходити до нього.

Святому довелося таємно піти в пустелю Зиф. Там він жив у печері, де колись святий цар Давид переховувався від переслідувань царя Саула. Преподобний Євфимій заснував там лавру, названу згодом на його честь.

Він володів і даром пророцтва, бачив серце людини й готовність до прийняття Святого Причастя. По його молитві Господь посилав дощ у засуху, примножував продовольство в монастирі.

За три дні до кончини преподобний Євфимій попрощався з братією монастиря й увійшов до церковного вівтаря. Там він мирно преставився до Господа 20 січня 473 року у віці дев’яноста семи років. Біля мощей преподобного відбулося багато чудес і зцілень.

Тропарі, кондаки, молитви та величання