...

Преподобний Євфимій Новий, Солунський, ієродиякон

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 15-й день

Преподобний Євфимій Новий, Солунський, у миру Никита, був уродженцем міста Анкіри в Галатії. Його батьки, Єпіфаній і Анна, вели доброчесне християнське життя, і їхній син з дитинства був лагідним, чесним та слухняним.

У сім років хлопчик залишився без батька, і невдовзі він став опорою матері у всіх ділах. Пройшовши військову службу, Никита за наполяганням матері одружився. Після народження доньки він таємно залишив дім, аби вступити до монастиря. П’ятнадцять років преподобний подвизався на горі Олімп, де навчився у старців чернечих подвигів.

Потім преподобний переселився на Святу Гору Афон. Дорогою, дізнавшись, що його мати і дружина в доброму здоров’ї, він сповістив їх про те, що став іноком, і послав їм хрест, закликаючи наслідувати його приклад. На Афоні преподобний прийняв велику схиму і жив три роки в печері в повній безмовності, борячись зі спокусами.

Довгий час святий Євфимій подвизався на стовпі неподалік від Солуні, наставляючи тих, хто приходив до нього по пораду, і лікуючи хвороби. Він так очистив свій ум і серце, що сподобився Божественних видінь.

З веління Господа святий Євфимій 863 року на горі Перистера поблизу Солуні заснував дві обителі, якими керував чотирнадцять років, залишаючись в сані диякона. В одній із них прийняли постриг його мати і дружина.

Перед кончиною преподобний віддалився на острівець, що знаходиться біля Афону, і там спочив у 898 році. Його мощі було перенесено до Солуні.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Евфимию Новому, Солунскому, глас 8

В тебе́, о́тче, изве́стно спасе́ся, е́же по о́бразу:/ прии́м бо Крест, после́довал еси́ Христу́,/ и, де́я, учи́л еси́ презира́ти у́бо плоть, прехо́дит бо,/ прилежа́ти же о души́, ве́щи безсме́ртней;// те́мже и со А́нгелы сра́дуется, преподо́бне Евфи́мие, дух твой.

Кондак преподобному Евфимию Новому, Солунскому, глас 2

Волне́ний мно́жества невла́жно преходя́,/ безпло́тныя враги́ струя́ми слез твои́х/ кре́пко погрузи́л еси́,/ Богому́дре Евфи́мие преподо́бне:/ и, чуде́с дар прие́м,/ исцеля́еши стра́сти вся́кия,// моли́ непреста́нно о всех нас.

Величание преподобному Евфимию Новому, Солунскому

Ублажа́ем тя, преподо́бне о́тче Евфи́мие, и чтим святу́ю па́мять твою́, наста́вниче мона́хов и собесе́дниче а́нгелов.

Тропaрь, глaсъ и7:

Въ тебЁ, џтче, и3звёстнw сп7сeсz, є4же по џбразу: пріи1мъ бо крeстъ, послёдовалъ є3си2 хrтY, и3 дёющи ўчи1лъ є3си2 презирaти ќбw пл0ть, прех0дитъ бо, прилэжaти же њ души2 вeщи безсмeртнэй. тёмже и3 со ѓгGлы срaдуетсz, прпdбне є3vfЂміе, дyхъ тв0й.

Кондaкъ, глaсъ в7:

Волнeній мн0жєства невлaжнw преходS, безплHтныz враги2 струsми слeзъ твои1хъ крёпкw погрузи1лъ є3си2, бGомyдре є3vfЂміе, прпdбне: и3 чудeсъ дaръ пріeмъ, и3сцэлsеши стр†сти вс‰кіz, моли2 непрестaннw њ всёхъ нaсъ.

Ще в розробці