Преподобний Євфросин Синозерський, Новгородський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця березня на 20-й день
Преподобний Євфросин Синозерський, у миру Єфрем, народився в Карелії поблизу Ладозького озера. У юні роки він жив при Валаамському монастирі, потім переселився до Новгорода Великого. Проживши там тривалий час, святий пішов до однієї із Новгородських областей, а саме до Бежецької п’ятини. Він став причетником у селі Долоському, що за двадцять верст від міста Устюжни Желєзопольської. Постриг святий прийняв в Успенському Тихвінському монастирі.
1600 року преподобний Євфросин почав пустельножительство в диких болотах на березі Синичого озера. Поставивши хрест і викопавши печеру, він прожив тут два роки, харчуючись лише дикими рослинами. Його мимоволі знайшли навколишні жителі, які стали приходити до нього за настановами. Дехто залишався жити при подвижнику.
У 1612 році під час нападу польських військ у пустині преподобного рятувалися від розбою безліч людей. Одного разу святий передрік, що поляки йдуть до пустині, і порадив всім тікати. Багато хто не повірив йому. “Чому ж ти не йдеш від цього святого місця?” — питали вони. Старець відповідав: “Я прийшов сюди померти заради Христа”. Ті, хто послухав преподобного Євфросина і пішов із обителі, врятувалися; а ті, хто залишився, загинули жорстокою смертю.
Святий одягнувся у схиму і всю ніч провів у молитві. Наступного дня, 20 березня, на обитель напали поляки. Преподобний у схимницькому одязі вийшов із келії і став біля поставленого ним хреста. Нападники сказали йому: “Старцю, віддай нам майно монастиря”. “Усе майно цього монастиря і моє — в церкві Пречистої Богородиці”, — відповів преподобний, маючи на увазі те багатство, яке для віруючих приховане в Бозі. Загарбники, які не зрозуміли його, кинулися до храму. Один із них вийняв меч і вдарив преподобного Євфросина в шию. Шия була перерублена навпіл, і святий старець впав на землю мертвим. Коли поляки, озлоблені тим, що нічого не знайшли в церкві, повернулися, убивця преподобного, не задовольняючись вже скоєним, пробив йому голову бойовою сокирою.
Разом з преподобним Євфросином убитий був і насельник обителі інок Іона. Також під час нападу в монастирі, в келії святого, був благочестивий селянин Іоанн Сума. Попри важкі рани, отримані від нападників, він залишився живий. Після того як поляки пішли, він отямився і розповів синові, котрий повернувся, про те, що сталося. Від них і дізналися навколишні жителі про розгром обителі і страдницьку кончину преподобного Євфросина.
Тіло святого було з честю поховане 28 березня. Тоді ж поховали інока Іону і всіх, хто загинув від меча.
Тридцять чотири роки потому в обителі преподобного будівничим Мойсеєм було споруджено новий храм в ім’я Пресвятої Трійці і дзвіницю з переходами. З благословення митрополита Новгородського Макарія 25 березня 1655 року мощі преподобного Євфросина Синозерського були перенесені будівничим Іоною під дзвіницю.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Евфросину Синоезерскому, глас 4
От ю́ности твоея́ впери́в ум твой к Бо́гу,/ блаже́нне Евфроси́не,/ ми́ра же отве́ргся,/ всели́лся еси́ в пусты́ню непроходи́мую,/ и та́мо, от Го́спода укрепля́емь,/ в моли́твах и поще́ниих до́блественне пожи́л еси́,/ и жизнь твою́ страда́льчески/ убие́нием от сыно́в противле́ния сконча́л еси́,/ сего́ ра́ди со преподо́бными и му́ченики венча́лся еси́,/ с ни́миже и ны́не предстои́ши Престо́лу Пресвяты́я Тро́ицы./ Сию́ моли́, мо́лим тя,/ оставле́ние пода́ти согреше́ний на́ших// и дарова́ти нам ве́лию ми́лость.
Кондак преподобному Евфросину Синоезерскому, глас 8
Подража́я житию́ дре́вних отце́в,/ Богому́дре о́тче Евфроси́не,/ красоту́ ми́ра сего́ возненави́дел еси́,/ и, в пусты́ню всели́вся,/ ве́ру Христо́ву, я́коже щит, в се́рдце твое́ прия́л еси́,/ с не́юже изше́л еси́, я́ко до́бр во́ин Царя́ Небе́снаго,/ не на брань проти́ву пло́ти и кро́ве,/ но на брань проти́ву ко́зней неви́димаго врага́,/ и сего́ вознесе́нную горды́ню,/ по да́нней тебе́ от Ду́ха Свята́го благода́ти,/ глубо́ким смире́нием твои́м низложи́л еси́,/ и от Небе́снаго Мздовозда́теля неувяда́емым венце́м побе́ды венча́лся еси́./ Сего́ ра́ди, соше́дшеся любо́вию, вопие́м ти:// ра́дуйся, о́тче Евфроси́не, пусты́нное украше́ние.
Молитва преподобному Евфросину Синоезерскому
О, святы́й преподобному́чениче Евфроси́не! Услы́ши усе́рдное на́ше, приноси́мое тебе́ моле́ние. Огради́ и сохрани́ святы́ми моли́твами твои́ми весь сию́ и вся ве́си и гра́ды правосла́внаго оте́чества на́шего от гла́да, тру́са, пото́па, огня́, меча́, наше́ствия иноплеме́нников, междоусо́бныя бра́ни и смертоно́сныя я́звы, от вся́кия беды́, ско́рби и зла. Умоли́ Го́спода Бо́га и Спа́са на́шего дарова́ти мир Це́ркви Его́, под зна́мением Креста́ во́инствующей, архипа́стырем и па́стырем на́шим пра́во пра́вити сло́во и́стины Ева́нгельския хода́тайством твои́м помози́ и всем правосла́вным христиа́ном проще́ние согреше́ний их во́льных и нево́льных испроси́, в неду́зех же пребыва́ющим пода́ждь предста́тельством твои́м от неду́гов исцеле́ние, да тебе́ ра́ди сла́вится пречестно́е и великоле́пое и́мя Пресвяты́я Тро́ицы, Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Ще в розробці
Ще в розробці