Преподобний Євфросин Синозерський, Новгородський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 20-й день

Преподобний Євфросин Синозерський, у миру Єфрем, народився в Карелії поблизу Ладозького озера. У юні роки він жив при Валаамському монастирі, потім переселився до Новгорода Великого. Проживши там тривалий час, святий пішов до однієї із Новгородських областей, а саме до Бежецької п’ятини. Він став причетником у селі Долоському, що за двадцять верст від міста Устюжни Желєзопольської. Постриг святий прийняв в Успенському Тихвінському монастирі.

1600 року преподобний Євфросин почав пустельножительство в диких болотах на березі Синичого озера. Поставивши хрест і викопавши печеру, він прожив тут два роки, харчуючись лише дикими рослинами. Його мимоволі знайшли навколишні жителі, які стали приходити до нього за настановами. Дехто залишався жити при подвижнику.

У 1612 році під час нападу польських військ у пустині преподобного рятувалися від розбою безліч людей. Одного разу святий передрік, що поляки йдуть до пустині, і порадив всім тікати. Багато хто не повірив йому. “Чому ж ти не йдеш від цього святого місця?” — питали вони. Старець відповідав: “Я прийшов сюди померти заради Христа”. Ті, хто послухав преподобного Євфросина і пішов із обителі, врятувалися; а ті, хто залишився, загинули жорстокою смертю.

Святий одягнувся у схиму і всю ніч провів у молитві. Наступного дня, 20 березня, на обитель напали поляки. Преподобний у схимницькому одязі вийшов із келії і став біля поставленого ним хреста. Нападники сказали йому: “Старцю, віддай нам майно монастиря”. “Усе майно цього монастиря і моє — в церкві Пречистої Богородиці”, — відповів преподобний, маючи на увазі те багатство, яке для віруючих приховане в Бозі. Загарбники, які не зрозуміли його, кинулися до храму. Один із них вийняв меч і вдарив преподобного Євфросина в шию. Шия була перерублена навпіл, і святий старець впав на землю мертвим. Коли поляки, озлоблені тим, що нічого не знайшли в церкві, повернулися, убивця преподобного, не задовольняючись вже скоєним, пробив йому голову бойовою сокирою.

Разом з преподобним Євфросином убитий був і насельник обителі інок Іона. Також під час нападу в монастирі, в келії святого, був благочестивий селянин Іоанн Сума. Попри важкі рани, отримані від нападників, він залишився живий. Після того як поляки пішли, він отямився і розповів синові, котрий повернувся, про те, що сталося. Від них і дізналися навколишні жителі про розгром обителі і страдницьку кончину преподобного Євфросина.

Тіло святого було з честю поховане 28 березня. Тоді ж поховали інока Іону і всіх, хто загинув від меча.

Тридцять чотири роки потому в обителі преподобного будівничим Мойсеєм було споруджено новий храм в ім’я Пресвятої Трійці і дзвіницю з переходами. З благословення митрополита Новгородського Макарія 25 березня 1655 року мощі преподобного Євфросина Синозерського були перенесені будівничим Іоною під дзвіницю.

Тропарі, кондаки, молитви та величання