Преподобний Єлій чернець

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 14-й день

Преподобний Єлій жив і помер у IV столітті. З дитинства відданий у монастир, він був вихований у благочесті, стриманості та ціломудреності.

Подорослішавши, святий пішов у єгипетську пустелю, де безперервним подвигом досягнув високої досконалості в духовному житті. Він також володів даром прозорливості, знав усі думки і душевні настрої ченців, які розмовляли з ним.

Велика віра, душевна простота і глибоке смирення давали змогу святому Єлію керувати дикими тваринами. Одного разу, коли преподобний ніс у пустельну обитель важку ношу і дуже втомився, він, помолившись, покликав до себе дикого віслюка і поклав на нього свою ношу. Віслюк покірно доставив вантаж святого до місця і був відпущений назад у пустелю. Іншим разом, коли преподобному Єлію треба було переправитися через річку, а човна не було, він викликав із води крокодила і, ставши на його спину, благополучно переправився на протилежний берег.

Один із молодих послушників обителі, яку відвідав святий Єлій, просив його взяти з собою вглиб пустелі. Преподобний Єлій попередив юнака про великі труди, подвиги і спокуси, які неминуче спіткають всіх пустельників, але, оскільки послушник продовжував старанно просити, він взяв його з собою. Першої ж ночі послушник, заляканий жахливими видіннями, в трепеті прибіг у печеру до преподобного Єлія. Преподобний втішив його, заспокоїв і повів назад. Захистивши печеру хресним знаменням, преподобний сказав, щоб юний пустельник не боявся, бо жахи більше не повторяться. Повіривши слову святого, послушник вирішив залишитися на самоті й згодом досягнув такої досконалості, що сподобився, як його наставник святий Єлій, отримувати в потрібний час їжу від ангела.

У глибокій старості преподобний Єлій мирно переселився в небесні обителі.