Преподобний Єлеазар Анзерський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 13-й день

Преподобний Єлеазар народився наприкінці XVI століття в місті Козельську в купецькій сім’ї Севрюкових. З благословення батьків він пішов у Соловецький монастир, де прийняв постриг від ігумена Іринарха (+ 1628). В обителі відкрився його дивовижний художній дар: він навчився різьби по дереву і брав участь у прикрашенні Преображенського собору.

1612 року, з благословення ігумена, преподобний віддалився на Анзерський острів, де став відлюдником і постійно перебував у молитві і богомислії. Щоб добути собі прожиток на безлюдному острові, святий вирізав дерев’яні чашки, які залишав на пристані. Ті, хто пропливав повз острів, забирали їх, а натомість залишали харчі.

У 1616 році преподобний Єлеазар був пострижений у схиму. Іноки, які зібралися навколо нього, утворили Троїцький скит з суворим уставом чернечого життя за давнім зразком. Монашеські келії були побудовані далеко одна від одної. Відлюдники збиралися разом лише для суботніх і недільних богослужінь. Келійна молитва поєднувалася з тяжкою тілесною працею. Серед учнів преподобного Єлеазара був священноінок Никита, майбутній патріарх Никон.

Святий Єлеазар займався іконописом. Він також склав і переписав три книги “Квітника”, у які увійшли старовинні повісті. Йому належить і тлумачення на чин келійного чернечого правила.

1656 року преподобний Єлеазар помер у глибокій старості.

У 1757 році відбулося знайдення мощей святого.

Тропарі, кондаки, молитви та величання