Преподобний Трифон Печензький, Кольський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця грудня на 15-й день
Преподобний Трифон, у миру Митрофан, народився 1495 року в Новгородській губернії в сім’ї священника. Благочестиві батьки виховували сина у страху Божому. З ранніх років Трифон вирішив присвятити своє життя апостольським подвигам і йти з проповіддю Христа до язичників-лопарів (саамів), про життя яких дізнався із розповідей рибопромисловців.
Одного разу під час молитви в лісі він почув голос: “Трифоне, на тебе чекає земля безлюдна і спрагла”. Залишивши батьківський будинок, святий пішов на Кольський півострів і зупинився на березі річки Печенги, де жили лопарі. Там він став торгувати з ними. Спочатку святий ознайомився з язичницькими віруваннями аборигенів і вивчив їхню мову. Потім він став проповідувати їм про віру Христову.
Лопарі зустрічали слова преподобного з настороженою недовірою. Святому проповіднику довелося подолати багато труднощів, перенести переслідування і навіть побої. Але поступово мудрим, лагідним словом і кротістю йому вдалося багатьох навернути до Христа.
З благословення Новгородського архієпископа Макарія преподобний Трифон разом з блаженним Феодоритом та ієромонахом Ілією влаштував для новонавернених храм, а для ревнителів чернечого життя заснував Троїцький Печензький монастир “біля холодного моря, біля Мурманської границі” у 1532 році.
Просвітитель лопарів помер у глибокій старості 1583 року, проживши на Печензі майже шістдесят років. Місцеве святкування було встановлено невдовзі після смерті святого.
1589 року шведи знищили Печензький монастир. Пізніше, за наказом царя Феодора Іоанновича, монастир було перенесено на Колу. На місці зруйнованої обителі було поставлено церкву в ім’я преподобного Трифона, а над могилою святого було збудовано церкву Стрітення Господнього.
Святий Трифон неодноразово приходив на допомогу мореплавцям, які під час лиха з вірою прикликали його ім’я.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Трифону Печенгскому, Кольскому, глас 8
Пути́, вводя́щаго в жизнь, наста́вник и учи́тель был еси́:/ пе́рвее бо, преподо́бне о́тче наш Три́фоне,/ прише́л еси́ в часть Норве́гския земли́/ и в после́дних конце́х се́верныя страны́ язы́ки просвети́л еси́,/ породи́в водо́ю и Ду́хом Святы́м,/ и свяще́нная твоя́ ча́да в безпло́дней пусты́ни,/ я́ко древа́ ма́сличная, насади́л еси́,/ ве́лию оби́тель Святы́я и Живонача́льныя, Единосу́щныя и Неразде́льныя Тро́ицы созда́л еси́/ и мона́хов мно́жество собра́в./ Тем, я́ко апо́столом и пустынножи́телем равноче́стна чту́ще тя,/ приле́жно припа́дающе, вопие́м:/ моли́ всех Бо́га за Ру́сскую зе́млю, за о́бласть твою́ и за вся лю́ди,// почита́ющия па́мять твою́.
Кондак преподобному Трифону Печенгскому, Кольскому, глас 8
Все твое́ у́мное жела́ние к Бо́гу впери́в,/ Того́ зва́нию невозвра́тно от души́ после́довал еси́,/ в пусты́ню коне́чную всели́вся,/ и, та́мо а́нгельски и равноапо́стольне пожи́в,/ мно́гим путь был еси́ ко спасе́нию./ Сего́ ра́ди и Христо́с тя просла́ви и да́ром чуде́с обогати́./ Те́мже вси вопие́м ти:/ ра́дуйся, испове́дниче Христа́ Бо́га на́шего;// ра́дуйся, гра́ду твоему́ неколеби́мое утвержде́ние, Три́фоне, о́тче наш.
Ще в розробці