Преподобний Сисой Великий

День пам'яті (н. ст.)

Мiсяця липня на 6-й день

Преподобний Сисой Великий († 429) був ченцем-відлюдником і подвизався в Єгипетській пустелі в печері, освяченій молитовними трудами його попередника, преподобного Антонія Великого. За шістдесят років пустельного подвигу преподобний Сисой досягнув вискоої духовної чистоти й одержав дар чудотворіння, так що одного разу навіть своєю молитвою повернув до життя померлого отрока.

Надзвичайно суворий до себе, преподобний Сисой був дуже милостивий та співчутливий до ближніх і всіх приймав з любов’ю. Тих, хто відвідував його, преподобний завжди перш за все навчав смирення. На запитання одного пустельника, як він міг досягнути безперестанної пам’яті про Бога, преподобний зауважив: «Це ще небагато, сину мій, важливіше за те — вважати себе нижчим за всіх, тому що таке приниження сприяє придбанню смирення».

Коли ченці спитали преподобного Сисоя, чи достатньо одного року для покаяння брату, який впав у гріх, він сказав: «Я вірую в милосердя Людинолюбця Бога, і якщо людина покається всією душею, то Бог прийме її покаяння протягом трьох днів».

У час, коли преподобний Сисой лежав на смертному одрі, учні, які оточували старця, побачили, що лице його просяяло. Вони спитали вчителя, що він бачить. Авва Сисой відповів, що споглядає святих пророків і апостолів. Учні запитали, з ким бесідує преподобний, і він мовив, що за його душею прийшли ангели, а він просить їх дати йому ще хоча б короткий час на покаяння. «Тобі, отче, немає потреби в покаянні», — заперечили учні. Але преподобний Сисой, зі свого великого смирення, відповів: «Поправді я не знаю, чи поклав я хоча б початок покаяння мого».

Після цих слів обличчя святого авви просяяло так, що братія не наважувалися на нього дивитися. Преподобний встигнув сказати їм, що бачить Самого Господа, і свята душа його відійшла в Царство Небесне.

Тропарі, кондаки, молитви та величання