Преподобний Сергій Шухтомський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 19-й день

Преподобний Сергій Шухтомський (в миру Стефан) був схимонахом Шухтомського (Шухтовського) монастиря, розташованого в селі Шухтомі (Шухтові) за п’ятдесят кілометрів від міста Череповця. Святі мощі його були поховані під спудом монастирської церкви, яка стала після скасування монастиря парафіяльним Покровським храмом. Відомості про благочестиве і подвижницьке життя преподобного Сергія наведені в розлогому написі на його гробниці. У ньому йдеться про те, що 19 травня 1609 року, в день пам’яті священномученика Патрикія, єпископа Пруського, помер раб Божий, чернець і схимник Сергій, за царювання великого князя Василія Іоанновича Шуйського та за святішого патріарха Єрмогена. “Поховане ж було його трудолюбне тіло в каплиці у церкві Живоначальної Трійці і Покрова Пресвятої Богородиці, що в Шухтові, в області міста Білоозера”.

Далі напис повідомляє про те, що святий угодник народився й виховувався в Казані і, подібно до святого Сергія Радонезького, в дитинстві замість материнського молока харчувався “ячмінним і неквасним суслом”. З часом він став вживати лише сухий хліб і трохи води, та й то лише двічі на тиждень.

Залишивши Казань, преподобний Сергій вирушив у трирічне паломництво до Палестини, Константинополя і Греції, де поклоняювся святим місцям і навчався чернечого життя. Потім, як повідомляє напис, “непострижений із Палестини прийшов у Великий Новгород до соборної церкви Софії Премудрості Божої; із Новгорода пішов до Соловецької обителі преподобних отців Зосими і Саватія”.

1603 року святий угодник Божий прийшов до Вологодського краю, де прийняв чернечий постриг від настоятеля Череповецького Воскресенського монастиря архімандрита Ісаї, який, будучи іконописцем, написав згодом образ свого святого постриженика.

Про суворий аскетичний спосіб життя преподобного Сергія напис говорить у наступних подробицях: “Перебував без сну день і ніч; в молитвах же і в пості, і в колінопреклоніннях, ліжку собі не маючи; коли ж задрімає, тоді мало сну приймає на ліктях тільки і на коліні”.

Преподобний Сергій помер у віці п’ятдесяти або сімдесяти п’яти років. За життя був прославлений Господом численними чудотворіннями і удостоєний дару пророцтва. Про зовнішній вигляд святого схимника в надгробному написі сказано: “Віком був малий, лице маючи біле, кругле, волосами чорне, кучеряве, бороди не маючи, мантія довга, ряса чорна”.