Преподобний Меркурій Печерський, єпископ Смоленський, в Ближніх печерах

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 7-й день / у Неділю другу Великого посту — Собор усіх преподобних Києво-Печерських (перехідне) / вересня на 28-й день — Собор преподобних отців Києво-Печерських, які в Ближніх печерах (прп. Антонія) спочивають

Відомості про життя преподобного Меркурія залишилися наступні.

Після огляду лаврських печер у 1594 році німецький посол Еріх Лясота зазначив у своєму щоденнику: «У довгому вузькому кориті лежить тіло, яке припливло в ньому зі Смоленська вниз по Дніпру і пристало під монастирем».

На карті Ближніх печер 1661 і 1703 років згаданий відповідно «Меркурій, єпископ Смоленський» і «Меркурій єпископ», до якого, імовірно, і відносяться слова Еріха Лясоти.

Датський посол Юст Юль, який відвідав Лавру в 1711 році, свідчив: «У печерах знаходяться також останки одного святого, колишнього Смоленського єпископа. Вмираючи, цей єпископ заповів, щоб гроб з його тілом був пущений по Дніпру і винесений рікою, куди припливе. І гроб його принесло сюди, до могил цих святих, які перебувають біля самого Дніпра, внаслідок чого покійного взяли і поставили в печери».

Щодо часу земного життя святителя Меркурія Смоленського церковні історики висували різні припущення. Відповідно до одного із них, подвижник трудився на церковній ниві наприкінці XII століття. Зі свого боку митрополит Євгеній (Болховітінов) писав, що святий Меркурій Смоленський, який спочиває в Ближніх печерах, жив на початку XIII століття і пам’ять його святкується 27 серпня.

Водночас в «Описі» Києво-Печерської Лаври видання 1847 року ідеться про те, що владика Меркурій спочив під час нападу на Смоленськ монгольських військ на чолі з ханом Батиєм і що пам’ять подвижника відзначається 24 листопада. На це архієпископ Філарет (Гумілевський) зауважив: «Тут змішаний Смоленський єпископ Меркурій зі Смоленським мучеником, воїном Меркурієм, якого пам’ять 24 листопада. Втім, немає сумніву, що святий єпископ Смоленський Меркурій був той самий єпископ Смоленський, про якого згадано в літописах під час навали Батиєвої 1238 р. без імені його».

Перенесення відомостей про святого мученика Меркурія Смоленського на тезоіменитого єпископа зустрічається і в «Книге, глаголемой описание о Российских святых». В оприлюдненому Михайлом Толстим списку цієї книги згаданий «святый великомученик Меркурий воин, Смоленский чудотворец, иже во гробе приплыл». В іншому її списку Михайло Толстой виявив наступні слова про святого мученика Меркурія Смоленського: «Родом бысть римлянин, пришед в Россию, юн сый, служити Смоленским князем, рода княжеска. Потом убиен бысть в лето 6747 (1239) ноября в 24 день от безбожнаго царя Батыя невернаго. Потом же во гробе в Киев приплы чудно зело».

У свою чергу, історік Церкви Євгеній Голубинський знайшов в одному зі списків «Книги» повідомлення: «Мученик Меркурий воин, Смоленский чудотворец, иже пострада в лето 6747 от безбожнаго царя Батыя, во гробе в Киев приплыл, его же память празднует святая Церковь ноября в 24 день».

Владика Філарет про походження святого Меркурія міркував так: «До висвячення в сан святительський трудився він в Печерській обителі».

lavra.ua

Тропарі, кондаки, молитви та величання