...

Преподобний Лонгин, вратар Печерський, в Дальніх печерах

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 16-й день / у Неділю другу Великого посту — Собор усіх преподобних Києво-Печерських (перехідне) / місяця серпня на 28-й день — Собор преподобних отців Києво-Печерських, які в Дальніх печерах (прп. Феодосія) спочивають

Преподобний отець Лонгин славився великим послухом і святістю життя. Ревно охороняючи монастирські ворота, він цілком дослухався до порухів свого серця. Через його дбайливість ніякий ворог не входив до святої обителі, тим паче не входила в його серце ніяка суєтна думка або пристрасть. Від воріт земних він звертав душевне своє око до врат небесних, до Царства Божого, думаючи про те, як увійти в нього. Щоб увійти в небо, необхідно здобути найтісніше єднання з Господом, Який сказав: «Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться» (Ін. 10:9). Це Божественне спілкування з Христом мав преподобний Лонгин.

Благодать Божа, суща в ньому, виявлялася в різних даруваннях і діях духовних. Преподобний являв у собі дар прозорливості; бо духовним своїм оком бачив діла і думки тих, хто входив до святої обителі і виходив із неї. Схвалюючи доброчесних у їхніх добрих починах і ділах, він викликав в них ревність до доброчесного життя. А викриваючи грішників у їхніх гріхах і погрожуючи їм судом Божим за невиправлення, він приводив їх до покаяння. У глибокій старості він преставився до Господа.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Лонгину, вратарю Печерскому, в Дальних пещерах, глас 1

Преподо́бне и Богоблаже́нне о́тче Ло́нгине,/ врат монасты́рских опа́сный храни́телю,/ опа́снейший же и неусы́пный свои́х чу́вствий/ от вся́каго мирска́го су́етствия затвори́телю,/ моли́ наре́кшаго Себе́ дверь Го́спода Сла́вы,// да отве́рзет нам дверь ми́лости Своея́.

Кондак преподобному Лонгину, вратарю Печерскому, в Дальних пещерах, глас 8

Врато́м земны́м приседя́ и о́ным с послуша́ния вне́шнима очи́ма наблюда́я,/ Небе́сная врата́ при́сно у́мныма свои́ма очи́ма наблюда́л еси́, преподо́бне Ло́нгине,/ в ня́же уже́ вшед и та́мошния красоты́ сподо́бився, моли́ся Го́сподеви,// да и мы полу́чим вход Ца́рствия Небе́снаго.

Тропaрь, глaсъ №:

Прпdбне и3 бGоблажeнне џтче л0ггіне, врaтъ монастhрскихъ nпaсный храни1телю, nпaснэйшій же и3 неусhпный свои1хъ чyвствій t всsкагw мірскaгw сyетствіz затвори1телю, моли2, нарeкшаго себE двeрь, гDа слaвы, да tвeрзетъ нaмъ двeрь млcти своеS.

Кондaкъ, глaсъ и7:

ВратHмъ земны6мъ присэдS, и3 џнымъ съ послушaніz внёшнима nчи1ма наблюдaz, нбcнаz вратA при1снw ќмныма свои1ма nчи1ма наблюдaлъ є3си2, прпdбне л0ггіне, въ нsже ўжE вшeдъ, и3 тaмошніz красоты2 спод0бивсz, моли1сz гDеви, да и3 мы2 полyчимъ вх0дъ цrтвіz нбcнагw.

Ще в розробці