...

Преподобний Харитон сповідник, єпископ Іконійський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 28-й день

Преподобний Харитон сповідник постраждав в Іконії під час одного з гонінь на християн за часів імператорів Галерія (305–311 рр.), Максиміана (305–313 рр.) або Лікінія (311–324 рр.). У сповідницькому подвигу його зміцнював благодатний приклад святої первомучениці Фекли (пам’ять 24 вересня), уродженки його рідного міста, пам’ять якої він особливо глибоко шанував.

Святий Харитон мужньо викрив язичницьких богів і твердо сповідав віру в Єдиного Істинного Бога — Христа Спасителя. Святий сповідник зазнав жорстоких мук, але за Промислом Божим залишився живим. Коли гоніння вщухли, святий був звільнений з ув’язнення і все своє життя присвятив служінню Господу.

Прямуючи до Єрусалима на поклоніння святим місцям, він потрапив до рук розбійників. Вони зв’язали його і кинули в печеру, маючи намір потім убити, а самі поспішили на промисел. В очікуванні смерті святий палко молився, дякував Богові і просив Його вчинити з ним по волі Своїй.

У цей час до печери заповзла змія і стала пити вино із посудини, що стояла там. Тим самим вона отруїла його своєю смертоносною отрутою. Повернувшись до печери, розбійники напилися отруєного вина і всі до одного загинули.

Преподобний Харитон, віддавши подяку Богові, став подвизатися на місці свого дивовижного порятунку. Награбоване розбійниками золото він роздав жебракам і до монастирів, а в розбійницькій печері влаштував церкву. Навколо неї з часом утворився монастир — знаменита в Палестині Фаранська лавра. Преподобний Харитон сам склав суворий устав для своєї обителі.

Прагнучи усамітнення, преподобний пішов далі в пустелю. Але й там він не відкидав тих, хто потребував його духовного керівництва, і заснував ще дві обителі — Єрихонську і Сукійську, іменовану “Старою лаврою”.

Наприкінці життя святий подвизався в печері на горі, поблизу Сукійської обителі, але не залишав керівництва братією всіх трьох заснованих ним обителей. За переданням, преподобний Харитон склав чин чернечого постригу.

Помер преподобний Харитон сповідник у глибокій старості. Він був похований, за його заповітом, у Фаранській обителі, в церкві, побудованій на місці розбійницької печери.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Харитону Исповеднику, глас 8

Сле́з твои́х тече́ньми пусты́ни безпло́дное возде́лал еси́,/ и и́же из глубины́ воздыха́ньми во сто трудо́в уплодоноси́л еси́,/ и был еси́ свети́льник вселе́нныя,/ сия́я чудесы́, Харито́не о́тче наш.// Моли́ Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак преподобному Харитону Исповеднику, глас 2

Наслади́вся, богому́дре, воздержа́ния,/ и пло́ти твоея́ вожделе́ния обузда́в,/ яви́лся еси́ ве́рою возраща́емь,/ и я́ко жи́зни дре́во посреде́ рая́ процве́л еси́,// Харито́не всеблаже́нне, свяще́ннейший.

Тропaрь, глaсъ и7:

Слeзъ твои1хъ течeньми пустhни безпл0дное воздёлалъ є3си2, и3 и5же и3з8 глубины2 воздыхaньми, во сто2 трудHвъ ўплодоноси1лъ є3си2, и3 бhлъ є3си2 свэти1льникъ вселeнныz, сіsz чудесы2, харітHне џтче нaшъ: моли2 хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

Кондaкъ, глaсъ в7.
Под0бенъ: Въ мл7твахъ:

Наслади1всz, бGомyдре, воздержaніz, и3 пл0ти твоеS возделBніz њбуздaвъ, kви1лсz є3си2 вёрою возращaемь, и3 ћкw жи1зни дрeво посредЁ раS процвёлъ є3си2, харітHне всебlжeнне сщ7eннэйшій.

Ще в розробці