Преподобний Кассіан грек, Углицький чудотворець

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 21-й день / жовтня на 2-й день / травня на 23-й день — Собор Ростово-Ярославських святих

Преподобний Кассіан Грек, Углицький чудотворець, в миру Константин, був нащадком грецьких князів Мангупських (Манукських). Константин здобув хорошу освіту. У 1478 році він прибув до Москви із Константинополя у складі посольства, яке супроводжувало царівну Софію — наречену великого князя московського Іоанна ІІІ Васильовича, котра була племінницею грецьких царів Іоанну і Константину Палеологам. Константин виявив бажання залишитися на Русі. Великий князь пропонував йому «міста й області на прокорм і землі на утримання», але він смиренно відмовився від цього, бо суєта придворного життя обтяжувала його серце, яке шукало усамітнення та чернечого служіння Богові.

З дозволу великого князя Іоанна III Константин попрямував до Ростова Великого, де перший час перебував при архієпископі Іоасафі (Оболенському). Коли ж архієпископ вирішив залишити свою кафедру й оселитися у Ферапонтовому Білозерському монастирі, де прийняв раніше чернечий постриг, то князь Константин з радістю пішов за ним. Тут він отримав можливість для молитовного усамітнення і життя в богомисленні та читанні Святого Письма. Чернецтво він прийняв після чудесного нічного видіння, в якому колишній ігумен обителі Мартиніан велів йому постригтися. І незабаром князь Константин був удостоєний чернечого образу з нареченням імені Кассіан.

Трапилося йому одного разу з деякими з братії вийти із обителі й плисти Волгою до міста Углича. Не доходячи до нього за 15 верст, він побачив мальовниче місце на березі Волги, неподалік від впадання в неї річки Учми, яке йому сподобалося. Там поставив він хрест і облаштував собі хатину.

Слава про преподобного широко поширилася, і почали багато людей приходити до нього, щоб отримати благословення від нього та побачити усамітнене його життя. Святий Кассіан, усіх приймаючи з любов’ю, наставляв на шлях спасіння «тихими словами».

З дозволу князя Андрія він заснував тут чернечу обитель на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Разом з кількома ченцями, які прийшли з ним із Ферапонтового монастиря, він побудував у цьому місці Успенський храм, що поклав початок Учемській обителі.

Згодом під час сильного паводка, коли Волга вийшла із берегів, храм зазнав значних пошкоджень. Тоді преподобному Кассіану на допомогу знову прийшов князь Углицький Андрій, з яким преподобного пов’язувала не лише особиста дружба, а й узи духовної спорідненості, бо він був хрещеним батьком княжого сина Димитрія. Монастир з храмом було перенесено на інше місце, яке знаходилося неподалік від колишнього, але було безпечнішим. Новий храм було освячено в ім’я святого пророка Іоанна Предтечі, і він став парафіяльним для довколишніх селищ.

Преподобний Кассіан протягом довгого часу подвизався в заснованій ним обителі. З миром відійшов він до Господа у глибокій старості 2 жовтня 1504 року. Святі мощі його були поховані в тому ж монастирі.

Після своєї блаженної кончини преподобний Кассіан був прославлений численними чудесами, про що свідчать записи Углицького літопису. Зокрема, є відомості про захист ним своєї обителі від польських воїнів у 1609–1611 роках. Служба преподобному Кассіану була написана і передана в дар обителі 17 травня 1686 року благочестивим сином московського священника Михайлом Пименовим, про що йдеться в рукописі, який зберігся в Угличі.

Тропарі, кондаки, молитви та величання