Преподобний Іосиф, ігумен Волоцький, чудотворець

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 9-й день / жовтня на 18-й день

Преподобний Іосиф, в миру Іван Санін, походив із родини багатого вотчинника, власника села Язвище у Волоколамському князівстві. У двадцять років він постригся в Борівському монастирі і, не бажаючи миритися з падінням дисципліни в чернечому середовищі, пішов із обітелі.

Іосиф відвідав декілька монастирів і, не знайшовши ніде належного, на його думку, чернечого способу життя, заснував у 1479 році поблизу Волоколамська свою обитель. У ній він запровадив правила спільножительства, які відрізнялися суворим аскетизмом і докладною регламентацією всіх сторін монастирського життя.

У 1507 Іосифо-Волоколамський монастир перейшов під патронат великого московського князя Василія III. Преподобний Іосиф вів непримиренну боротьбу з єрессю жидовствуючих, яка проникла у вище суспільство, а також виступав за усунення негараздів у монастирському житті і чернечому побуті. Зберігаючи особисто шанобливе ставлення до святого Ніла Сорського, він вів полеміку з ним і його послідовниками, представниками течії некористолюбців.

На Соборі 1503 року Іосиф Волоцький і іосифляни домоглися відхилення проєкту ліквідації монастирського землеволодіння, висунутого некористолюбцями.

У 1507 році преподобний Іосиф, переслідуваний князем Феодором Борисовичем, звернувся зі скаргою на нього безпосередньо до Московського митрополита святителя Симона і великого князя Василія Івановича, минаючи Новгородського владику. Новгородський архієпископ святитель Серапіон визнав це самоуправством і у квітні 1509 року відлучив Іосифа від Церкви. У зв’язку з цим того ж року було скликано Собор, на якому заборону з Іосифа було знято.

Преподобний Іосиф Волоцький преставився 9 вересня 1515 року. У 1579 році він був прославлений в лику святих. Мощі і вериги святого зберігаються в Успенському соборі Іосифо-Волоцького монастиря і доступні для поклоніння.

Тропарі, кондаки, молитви та величання