Преподобний Ігнатій (Бірюков) сповідник

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 15-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Преподобносповідник Ігнатій, у миру Іван Адріанович Бірюков, народився 1865 року в місті Бірючі Воронезької губернії в сім’ї селян. Закінчив міське училище. Там він брав участь у хорі й полюбив спів, особливо церковний. Поступово читання церковних книг схилило його до думки про чернецтво.

Коли Івану було тринадцять років, батьки благословили його вступити до Валуйського монастиря. Його послухом було щодня на кліросі читати і співати. Коли помер у монастирі регент, настоятель благословив керувати монастирським хором Івана.

Через деякий час юнак захворів на туберкульоз, що ускладнився кровотечею. Лікар і настоятель благословили послушника вирушити в тривалу відпустку, яку він провів у прощі святими місцями Києва, Почаєва, Святої Землі та Афону.

У 1896 році Іван був офіційно причислений до послушників монастиря. На тридцять третьому році життя він був пострижений у чернецтво з нареченням імені Ігнатій. У 1898 році Ігнатій був висвячений в сан ієродиякона, а через два роки був рукопокладений на ієромонаха.

1900 року єпархіальне начальство призначило ієромонаха Ігнатія помічником настоятеля монастиря. У лютому 1912 року він став настоятелем з возведенням у сан ігумена, а згодом був возведений в сан архімандрита.

Під час Першої світової війни було взято на монастирське забезпечення сім’ї фронтовиків. Обитель також брала до себе на відновлення поранених, розміщуючи їх у монастирських гостиницях і забезпечуючи безкоштовною трапезою.

У березні 1918 року нова влада зажадала від монастиря велику суму грошей, але, отримавши її, переслідувати ченців не припинила. 1924 року обитель було закрито. Отець Ігнатій виїхав на батьківщину, де жив у родичів. У 1926 році він переїхав до Воронежа. Воронезький архієпископ Петро (Звєрєв) призначив його керувати церковним народним хором. Влітку 1929 року отець Ігнатій через погіршення здоров’я подав прохання про звільнення його на спочинок.

12 лютого 1930 року його заарештували разом з іншими священнослужителями і мирянами. Великдень він зустрів у в’язниці. Отця Ігнатія звинуватили в тому, що він був “фактичним керівником чернецтва Центральної Чорноземної області, через яке проводив серед віруючої маси антиколгоспну й антирадянську агітацію”. Його засудили на десять років ув’язнення до концтабору.

Через рік отця Ігнатія вислали до Північного краю, а через деякий час відправили в Казахстан. Архімандриту Ігнатію було тоді шістдесят шість років. Умови заслання виявилися непосильними для нього, вже тяжко хворого. 27 вересня 1932 року він помер у Казахстані. Місце поховання невідоме.

У 2000 році архімандрит Ігнатій був прославлений в лику святих.