Преподобний Філарет (Кочубей), сповідник Звіринецький

День пам'яті (н. ст.)

Місяця грудня на 1-й день

Преподобний Філарет, сповідник Звіринецький, у миру Василь Андрійович Кочубей, народився 22 березня 1858 року, напередодні Пасхи Христової, в місті Бердянську Таврійської губернії в сім’ї міщан. У Хрещенні був наречений на честь священномученика Василія Анкірського. Василь Андрійович здобув початкову домашню освіту і до тридцяти років жив у батьківському домі, займаючись господарством.

7 серпня 1888 року разом з рідним братом Іосифом Василь став послушником Київського Свято-Троїцького монастиря. 1 грудня 1891 року він був пострижений у мантію з ім’ям Філарет, на честь праведного Філарета Милостивого. Рік потому святий і його брат, у постригу Іліодор, здійснили паломництво на Святу Гору Афон.

Чернець Філарет проходив основний послух на свічному заводі і залучався для інших господарських потреб. 30 березня 1897 року він був висвячений на ієродиякона, а 6 серпня 1900 року був рукопокладений на ієромонаха.

У 1904 році отець Філарет був нагороджений набедреником і поставлений казначеєм монастиря. Цей послух він проходив до кінця 1909 року.

Внаслідок хибних звинувачень, пов’язаних з господарством обителі, у 1913 році ієромонах Філарет був на рік заборонений у служінні та направлений до Жаботино-Онуфріївського монастиря Черкаської єпархії. Там він перебував до літа 1916 року, заслуживши вдячність з боку монастирського священноначалія.

У жовтні 1916 року отця Філарета було включено до братії Звіринецького скиту і поставлено на священнослужіння в допомогу завідувачу Звіринецьких печер ігумену Валентину (Коротенку).

У 1919 році преподобносповідник Філарет офіційно взяв на себе керівництво Києво-Звіринецьким скитом при давніх печерах. У складні роки громадянської війни і розрухи він не лише відновив наземний храм, келії та господарські споруди, а й піклувався про відродження чернечого життя.

23 березня 1925 року отець Філарет був возведений в сан архімандрита з врученням жезла.

15 січня 1931 року святий був заарештований Київським ДПУ й ув’язнений у Лук’янівській в’язниці. Низка ознак свідчили на сфальсифікованість справи проти нього.

14 вересня 1931 року архімандрита Філарета було засуджено як “учасника Київського філіалу контрреволюційної монархічної церковної організації, яка проводила антирадянську агітацію проти заходів Радянської влади”. Вироком стали п’ять років заслання до Казахстану.

Декілька місяців потому Особлива Нарада при Колегії ОДПУ УСРР, взявши до уваги літній вік підсудного, якому на той час було сімдесят три роки, пом’якшила вирок. Отцю Філарету призначили три роки заслання до Північного краю.

Про подальшу долю преподобносповідника Філарета документально підтверджених відомостей немає. Однак є підстави вважати, що святий загинув у виправно-трудовому таборі Північного краю.

23 червня 1989 року отця Філарета було реабілітовано Прокуратурою міста Києва.

23 жовтня 2024 року Священний Синод Української Православної Церкви ухвалив рішення про причислення преподобного Філарета (Кочубея), сповідника Звіринецького, до лику святих.

6 квітня 2025 року, у Неділю п’яту Великого посту і день пам’яті Собору преподобних отців Звіринецьких, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив чин прославлення архімандрита Філарета.