Преподобний Феофілакт, єпископ Нікомідійський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 8-й день

Святий Феофілакт жив у Константинополі в VIII столітті за часів іконоборчої єресі. Після смерті імператора-іконоборця Льва IV Хозара (775–780) престол посів імператор Константин VI (780–797). Відбулася і зміна патріархів: святий патріарх Павло (пам’ять 30 серпня), будучи не в силах управляти паствою в умовах іконоборства, що сильно поширилося, добровільно залишив кафедру (784). На його місце був обраний святий Тарасій (пам’ять 25 лютого), на той час перший царський радник. За наполяганням нового патріарха було скликано VII Вселенський Собор (787), який засудив іконоборчу єресь. Для православ’я настали відносно мирні часи. Монастирі знову стали поповнюватися насельниками.

Преподобний Феофілакт був відданим учнем святого Тарасія. З благословення патріарха він разом зі святим Михаїлом (пам’ять 23 травня) віддалився в монастир на берег Чорного моря. Ревні подвижники своїми богоугодними трудами і зосередженим молитовним подвигом одержали від Бога дар чудотворіння. По їхнім молитвам під час сильної засухи, коли женці на полі знемагали від спраги, порожня посудина стала видавати стільки води, що її вистачало на цілий день.

Після декількох років перебування в обителі святі Феофілакт і Михаїл були висвячені патрархом Тарасієм у єпископський сан. Святий Михаїл був поставлений єпископом Синадським, а святий Феофілакт став єпископом Нікомідійським.

Очолюючи Нікомідійську Церкву, преподобний Феофілакт невтомно піклувався про ввірену йому паству. Він будував храми, лікарні, будинки для мандрівників. Єпископ також щедро роздавав милостиню, опікав сиріт, вдів і хворих, сам доглядав за прокаженими й омивав їхні рани.

Коли імператорський престол посів іконоборець Лев. 5 Вірменин (813–820), страшна єресь спалахнула з новою силою. На імператора-іконоборця не зміг вплинути і наступник святого патріарха Тарасія, святий Никифор (806–815; пам’ять 2 червня), який разом з єпископами марно переконував правителя не порушувати церковного миру. Присутній на переговорах імператора з патріархом святий Феофілакт, викриваючи єретиків, передрік Льву Вірменину скору загибель.

За сміливе пророцтво преподобний був відправлений в заслання до фортеці Стровіль в Малій Азії. Тут він томився тридцять років до самої кончини, яка настала близько 845 року.

Після відновлення іконошанування в 847 році, за святої імператриці Феодори (842–855; пам’ять 11 лютого) і сина її Михаїла, чесні мощі єпископа Феофілакта були перенесені до Нікомідії.

Тропарі, кондаки, молитви та величання