Преподобний Феофіл Тиверіопольський, Константинопольський, сповідник
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 10-й день
Святий Феофіл сповідник походив із околиць Тиверіополя. У тринадцятирічному віці він таємно пішов із дому в Лавру на Селентійській горі, де духовно зростав під керівництвом святого старця Стефана. Через три роки святий Феофіл прийняв постриг у чернечий чин.
Коли батьки святого дізналися, де перебуває їхній син, то прийшли до обителі і просили ігумена відпустити Феофіла й декількох братів, щоб вони могли заснувати новий монастир ближче до його рідного дому. Ігумен наказав усім ченцям дотримуватися посту і молитися, щоб отримати знамення. На третій день у храмі було почуто голос, який благословляв відпустити Феофіла, бо йому належало прославитися багатьма духовними подвигами в новій обителі.
Настав час правління беззаконного імператора-іконоборця Льва Ісавра (717–741). Святий Феофіл відкрито повстав проти іконоборчого безумства. За імператорським велінням святого піддали побиттю, зв’язаним водили містом, як злочинця.
Потім імператор передав Феофіла в розпорядження свого сановника Іпатія. Той всіляко примушував сповідника відректися від святих ікон, але не зміг похитнути його. Навпаки, святий Феофіл зумів переконати самого Іпатія. Він навів як доказ мідного змія, спорудженого Мойсеєм, утвердження херувимів над Ковчегом Завіту. Зрештою, святий нагадав, як Сам Спаситель дарував князю Едесси Авгарю Свій Нерукотворний Образ.
Напоумлений цією бесідою Іпатій домігся в імператора дозволу звільнити святого. Сповідник повернувся до заснованого ним монастиря. Там він прожив недовго. У 716 році святий Феофіл мирно відійшов до Господа.