Преподобний Феодосій Манявський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця вересня на 27-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Галицьких святих (перехідне)
Місце і час народження преподобного Феодосія невідомі. У 1611 році він перейшов до Манявського скиту із Угорницького монастиря в сані диякона. Довідавшись від преподобного Іова Княгиницького про його наміри заснувати спільножительну обитель, преподобний Феодосій разом із братією став облаштовувати місце для майбутньої церкви.
Преподобний Іов керував двома монастирями, а саме Угорницьким і скитом. Якщо йому доводилося залишати скит, обов’язки настоятеля виконував преподобний Феодосій.
У скиту не було священника, і для звершення Літургії ченці запрошували священника або ієромонаха з сусідніх монастирів. Преподобний Іов бажав мати у скиту свого священника і просив преподобного Феодосія прийняти священство. Той тривалий час відмовлявся від пропозиції старця, вважаючи себе негідним священного сану. Однак у 1613 році преподобний Феодосій погодився і прийняв висвячення від митрополита Моневасійського Іоасафа.
Завершивши справу заснування нового монастиря, преподобний Іов призначив ігуменом скиту ієромонаха Феодосія. Сам він повернувся до своєї самітницької келії, щоб далі продовжувати суворе життя у пості і молитві.
А тим часом, під умілим керівництвом преподобного Феодосія, скит успішно розвивався. Преподобний побудував для новоприбулих ченців нові келії, розширив трапезну, викопав невеликий ставок та заклав біля нього млин. Для преподобного Іова він облаштував у лісі нову келію.
За ігуменства преподобного Феодосія було перебудовано скитську Хрестовоздвиженську церкву. Потрібні кошти преподобний Феодосій одержав від благодійників, які глибоко поважали преподобного Іова і його наступника.
Після смерті святого Іова преподобний Феодосій уклав устав для Скитського монастиря (“Заповіт духовний”), який суворо регламентував життя у монастирі. Весь день ченців був поділений на години богослужіння й години праці. Без дозволу ігумена не можна було вийти за межі монастиря, заборонялися зустрічі та розмови з жінками. Устав передбачав постійне вживання рослинної їжі, грибів і меду; не дозволялося вживати м’ясо, яйця, молочні продукти. Сам преподобний Феодосій вирізнявся суворим дотриманням чернечих обітниць, у яких весь час удосконалювався.
Після великих трудів та успіхом увінчаних подвигів преподобний Феодосій, другий ігумен Манявський і сподвижник преподобного Іова Княгиницького, спочив 27 вересня 1629 року. Він був похований поруч зі своїм наставником у притворі Хрестовоздвиженського храму.
Преподобний Феодосій був канонізований рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви у 1994 році.