Преподобний Феодор, князь Острозький, Печерський, в Дальніх печерах
День пам'яті (н. ст.)
Місяця серпня на 11-й день / у Неділю другу Великого посту — Собор усіх преподобних Києво-Печерських (перехідне) / місяця серпня на 28-й день — Собор преподобних отців Києво-Печерських, які в Дальніх печерах (прп. Феодосія) спочивають
З 1385 року в стародавніх писемних актах згадується ім’я святого Феодора, князя Острозького, мощі якого спочивають у Дальніх печерах.
Преподобний Феодор, як вважають, був сином першого князя Острозького, відомого із письмових джерел, Данила. Святий жив у першій половині XV століття і вирізнявся ревністю до захисту Православ’я.
В цей час Велике князівство Литовське знаходилося у завзятій боротьбі з Польщею. Вітовт, двоюрідний брат польського короля Владислава Ягелла, побоювався, щоб митрополити всієї Русі, які жили з часів Петра постійно в Москві, своїм впливом не встановили братської однодушності між Литовсько-Руськими і Московськими землями, небезпечної для Литовського правління. Він поспішив утворити для своїх земель митрополію, окрему від Московської.
Але ще більше Вітовт намагався перервати будь-який політичний зв’язок Литовського князівства з короною Польською. Після його смерті Свидригайло, рідний брат Ягелла, наслідував його приклад. Для Православ’я було корисним не мати ніякої залежності від Польщі, тому-то і Феодор, князь Острозький, допомагав Свидригайлові проти Польщі. Він вельми прославився в цій боротьбі. Посиливши свої дружини найманими валохами і татарами, Феодор мужньо діяв проти Жигмонта Кейстуговича, якого Польща протиставила Свидригайлу.
У 1432 році Феодор оволодів замком Смотричем в Поділлі і підпорядкував Свидригайловій владі Луцьк, головне із міст Волинських. Слідом за тим розбив він наголову й полонив Бучацького, старосту Кам’янецької фортеці, і спустошив околиці Бреста Литовського.
Передавши княжий престол і славу своєму сину Василію, Феодор, як свідчить короткий рукописний життєпис, прийняв у Печерському монастирі святе іночество. Старанно подвизаючись в своєму спасінні й благодогоджанні Богу, він прикрасив душу свою всіма чеснотами.
В історію Русі зі славою увійшли й нащадки святого Феодора, князі Константин Іванович і Константин Константинович, які захищали Православну Церкву в краю від утисків з боку влади іновірних.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Феодору, князю Острожскому, Печерскому, в Дальних пещерах, глас 7
Преобрази́л еси́ земна́го княже́ния сла́ву/ во и́ночества о́браз смире́нный,/ и вме́сто враго́в ви́димых/ на неви́димыя ополчи́лся еси́,/ и, обою́ победи́тель кра́сен явля́яся,/ еди́н от чудотво́рец Пече́рских показа́лся еси́;/ те́мже и нам ре́вности Бо́жия дар испроси́,/ братолю́бием сердца́ на́ша просвети́// и ко спасе́нию ве́чному стези́ на́ша, Фео́доре блаже́нне, напра́ви.
Ин тропарь преподобному Феодору, князю Острожскому, Печерскому, в Дальних пещерах, глас 4
Кня́жеских дароноше́ний и всего́ су́етствия мирска́го спе́шне отве́ргся,/ Бо́жиих же дарова́ний, прему́дре Фео́доре, преи́скренне сподо́битися жела́я,/ прия́л еси́ и́ноческий о́браз/ и, в нем смире́нным послуша́нием и безмо́лвным житие́м Царю́ Небе́сному благоугожда́я,/ получи́л еси́ от Него́ безсме́ртныя да́ры,/ и́хже и нам, чту́щим тя,// получи́ти моли́ся.
Тропaрь с™aгw, глaсъ з7.
Под0бенъ: Преwбрази1лсz є3си2.
Преwбрази1лъ є3си2 земнaго кнzжeніz слaву во и4ночества џбразъ смирeнный, и3 вмёстw врагHвъ ви1димыхъ на неви6димыz њполчи1лсz є3си2, и3, nбою2 побэди1тель красeнъ kвлszсz, є3ди1нъ t чудотв0рєцъ печeрскихъ показaлсz є3си2, тёмже и3 нaмъ рeвности б9іz дaръ и3спроси2, братолю1біемъ сердцA н†ша просвэти2 и3 ко сп7сeнію вёчному стези6 нaшz, fе0дwре бlжeнне, напрaви.
И$нъ тропaрь, глaсъ д7:
Кнsжескихъ дароношeній и3 всегw2 сyетствіz мірскaгw спёшнэ tвeргсz, б9іихъ же даровaній, премyдре fе0дwре, пріи1скреннэ спод0битисz желaz, пріsлъ є3си2 и4ноческій џбразъ и3, въ нeмъ смирeннымъ послушaніемъ и3 безм0лвнымъ житіeмъ цRю2 нбcному бlгоугождaz, получи1лъ є3си2 t негw2 безсмє1ртныz дaры, и5хже и3 нaмъ, чтyщымъ тS, получи1ти моли1сz.
Ще в розробці