Преподобний Аристоклій (Амвросієв), старець Московський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 24-й день / у неділю перед 26 серпня — Собор Московських святих (перехідне)

Старець Аристоклій, у миру Олексій Олексійович Амвросієв, народився 1846 року в Оренбурзі в благочестивій селянській сім’ї. У ранньому дитинстві Олексій втратив батька.

Коли хлопчикові було десять років, після важкої хвороби у нього віднялися ноги. Мати Олексія Матрона слізно молила святителя Миколая Чудотворця про зцілення сина, давши обітницю присвятити сина Богу, а самій, після досягнення сином чернечого віку, піти в монастир.

У день святкування святителя Миколая 6 грудня за старим стилем Олексій дивовижно зцілився. Коли синові виповнилося сімнадцять років, Матрона стала на шлях монастирського життя.

1876 року, одразу після смерті дружини, Олексій Амвросієв вирушив на Святу Гору Афон і вступив до Руського Пантелеймонівського монастиря. 11 березня 1880 року його постригли в мантію з ім’ям Аристоклій, на честь кіпрського священномученика Аристоклія Саламінського.

2 грудня 1884 року чернець Аристоклій був висвячений на ієродиякона, а 12 грудня того ж року був рукопокладений на ієромонаха. 12 лютого 1886 року ієромонаха Аристоклія постригли у схиму без зміни імені.

З 1891 до 1894 року отець Аристоклій був настоятелем подвір’я Пантелеймонівського монастиря. У ті роки воно знаходилося в невеликій міській садибі на Великій Полянці, яку у вересні 1879 року подарувала монастирю відома благодійниця Акилина Олексіївна Смирнова.

Декілька років отець Аристоклій очолював подвір’я і був настоятелем каплиці святого великомученика і цілителя Пантелеймона. Старець володів даром зцілення і прозорливості та приймав щодня сотні людей, які потребували допомоги. Численні пожертвування вірян старець роздавав стражденним, оплачував навчання дітей із бідних сімей.

Стараннями отця Аристоклія з 1888 року на подвір’ї став видаватися журнал “Душекорисний співбесідник”, який, зокрема, знайомив з життєписами афонських подвижників і з листами старців до своїх духовних чад. Однак 1894 року після неправдивого доносу старцю довелося покинути Москву і повернутися на Афон.

У 1909 році собор духівників Пантелеймонівського монастиря знову призначив старця Аристоклія настоятелем Афонського подвір’я, і з 29 листопада того ж року старець перебував у Москві. Після повернення старця тисячі людей знову стали приходити на подвір’я.

Протягом 1909–1918 років на подвір’ї було зведено дві триповерхові будівлі. В одному із них розмістилася бібліотека. Іншу було віддано під богоугодні заклади, а на третьому поверсі в одній із кутових кімнат батюшка влаштував домову церкву на честь особливо шанованої й улюбленої ним ікони Божої Матері “Скоропослушниця”. Храм було освячено вже після смерті старця. 30 вересня 1918 року чин освячення звершив патріарх Тихон.

24 серпня / 6 вересня 1918 року старець спочив у Господі.

Відспівували ієросхимонаха Аристоклія три московських владики: єпископ Арсеній, єпископ Трифон (Туркестанов) і єпископ Іоасаф, настоятель Богоявленського монастиря, який виконував у той час обов’язки митрополита Московського.

Спочатку старець Аристоклій був похований у мармуровому склепі усипальниці подвір’я. Однак після революції всі монастирські володіння підлягали націоналізації, а будинкові церкви мали були закриті. На подвір’ї почалися обшуки, арешти, конфіскації. У січні 1919 року було заарештовано настоятеля Пантелеймонівської каплиці ієромонаха Макарія. Духовні чада старця Аристоклія прийняли рішення про його перепоховання, і 1923 року ієросхимонах Аристоклій був перепохований на Данилівському кладовищі Москви.

Влітку 2004 року на Данилівському кладовищі були знайдені святі мощі старця. 6 вересня 2004 року старець Аристоклій був прославлений у лику місцевошанованих святих Москви і Московської єпархії.

13 листопада 2004 року святі мощі преподобного Аристоклія були перенесені хресним ходом із Данилового монастиря на Афонське подвір’я Москви. Зараз мощі преподобного перебувають там у храмі святого великомученика Никити.

Тропарі, кондаки, молитви та величання