Преподобний Анувій, пустельник Єгипетський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 5-й день

Преподобний Анувій, пустельник Єгипетський, під час гонінь на християн у IV столітті мужньо зазнав катувань, але залишився живий і пішов у пустелю, де перебував до глибокої старості. Він заснував невеликий скит, у якому жив разом з шістьма ченцями, одним із котрих був його брат Пимен (пам’ять преподобного Пимена Великого 27 серпня).

Після того як грабіжники розорили скит, Анувій з братією ховалися в запустілому язичницькому капищі, давши слово впродовж тижня не говорити один з одним. Преподобний Анувій весь тиждень вранці кидав камінь в обличчя статуї язичницького бога, а ввечері говорив їй: «Согрішив, прости». Через тиждень братія запитали авву Анувія, що означають його дії, і старець пояснив, що як статуя не гнівалася, коли він її бив, і не звеличувалася, коли він просив у неї прощення, так повинні жити й братія.

За три дні до смерті преподобного Анувія відвідали пустельники Сур, Ісая і Павло, які просили старця, щоб він розповів їм про своє життя для повчання вірян. Святий відповів: «Я не пам’ятаю, щоб я зробив що-небудь велике і славне». Схиляючись до старанних прохань тих, хто запитував, він усе ж з глибоким смиренням повідав їм, що після того, як під час гоніння сповідав перед мучителями Ім’я Христове, він ніколи не осквернив вуста несправедливим словом, бо, сповідавши одного разу Правду, не хотів вимовити брехню. Серце його завжди було сповнене жагою спілкування з Господом, і не раз він споглядав Ангелів та святих угодників Божих, які стоять перед Господом; бачив і сатану та його ангелів, відданих на вічний вогонь; показані були йому й праведні, котрі насолоджуються вічним блаженством.

Наприкінці третього дня преподобний Анувій у духовній радості відійшов до Господа. Коли душа його підносилася на Небо, було чутно Ангельський спів.