...

Преподобний Іларіон Псковоєзерський, Гдовський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 28-й день / жовтня на 21-й день

Преподобний Іларіон Псковоєзерський був учнем преподобного Євфросина Псковського, засновника Спасо-Єлеазарівського монастиря.

Святий Іларіон був одним із молитовників-пустельножителів. Протягом XV–XVI століть у різних куточках Псковського краю виникали скити пустельників, які в пошуках безмовності усамітнювалися від людей в глухій пустелі, серед лісу, боліт і мохів. Таке місце для молитви обрав і преподобний Іларіон. Він оселився в дрімучому Сороковому борі біля Чудського озера, на пустельному острові річки Желча (сьогодні Гдовський район). Відлюдник харчувався травами та корінням, очищаючи розум духовним спогляданням і перебуваючи в невпинній боротьбі з невидимими духами.

1460 року він заснував на березі річки Желчі, недалеко від Гдова, Озерський Покровський монастир. Обитель знаходилася на межі з Лівонським орденом, тому ченці постійно зазнавали нападів войовничих лицарів. Незважаючи на важкі умови та нестачу коштів, преподобний Іларіон утвердив у монастирі високе благочестя. Водночас велися великі роботи зі зміцнення та благоустрою обителі.

За свого життя преподобний Іларіон ніс подвиг стовпництва. Досі ця сосна зберігається у каплиці неподалік самої Покровської церкви. Збереглося передання, що святий уже в земному житті мав благодать дізнаватися, хто з чим прийшов і хто якою пристрастю одержимий. Все життя преподобного полягало в безперервній праці, спонуканні себе до всього доброго, увазі до себе, молитві, утриманні, лагідності, смиренності і цілковитій любові до Бога.

Преставився преподобний Іларіон 28 березня 1476 року. Він був похований біля північних дверей іконостасу в храмі Покрови Пресвятої Богородиці заснованого ним монастиря. Згодом в обителі було збудовано храм на честь Різдва Христового, лівий боковий вівтар якого було названо на честь засновника Гдовського монастиря.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Илариону Псковоезерскому, Гдовскому, глас 4

В моли́твах бо́дрствуя,/ пресве́тлый храм Ду́ха Свята́го был еси́,/ те́мже и чудотво́рец преди́вный яви́лся еси́,/ преподо́бне о́тче наш Иларио́не./ О нас моли́ Христа́ Бо́га/ све́том Боже́ственнаго позна́ния просвети́ти ны// и спасти́ ду́ши на́ша.

Кондак преподобному Илариону Псковоезерскому, Гдовскому

Чистото́ю душе́вною боже́ственно вооружи́вся, и неприста́нныя моли́твы я́ко копие́ вручи́в кре́пко, пробо́л еси́ бесо́вская ополче́ния, Иларио́не, о́тче наш, моли́ непреста́нно о всех нас.

Молитва преподобному Илариону Псковоезерскому, Гдовскому

О, свяще́нная главо́, преподо́бне о́тче, преблаже́нне а́вво Иларио́не! Не забу́ди убо́гих твои́х до конца́, но помина́й на́с всегда́ во святы́х твои́х и благоприя́тных моли́твах к Бо́гу. Помяни́ ста́до твое́, е́же са́м упа́сл еси́, и не забу́ди посеща́ти ча́д твои́х. Моли́ за ны́, о́тче свяще́нный, за де́ти твоя́ духо́вная, я́ко име́яй дерзнове́ние к Небе́сному Царю́: не премолчи́ за ны́ ко Го́споду, и не пре́зри на́с ве́рою и любо́вию чту́щих тя́. Помина́й на́с недосто́йных у Престо́ла Вседержи́телева, и не преста́й моля́ся о на́с ко Христу́ Бо́гу, и́бо дана́ тебе́ бы́сть благода́ть за ны́ моли́тися. Не мни́м бо тя́ су́ща ме́ртва: а́ще бо те́лом и преста́вился еси́ от на́с, но и по сме́рти жи́в сы́й пребыва́еши. Не отступа́й от на́с ду́хом, сохраня́я на́с от стре́л вра́жиих и вся́кия пре́лести бесо́вския и ко́зней диа́вольских, па́стырю на́ш до́брый. А́ще бо и моще́й твои́х ра́ка пред очи́ма на́шима ви́дима е́сть всегда́, свята́я твоя́ душа́ со а́нгельскими во́инствы, со безпло́тными ли́ки, с небе́сными си́лами, у Престо́ла Вседержи́телева предстоя́щи досто́йно весели́тся. Ве́дуще у́бо тя́ вои́стинну и по сме́рти жи́ва су́ща, к тебе́ припа́даем и тебе́ мо́лимся: моли́ся о на́с всеси́льному Бо́гу о по́льзе ду́ш на́ших, и испроси́ на́м вре́мя на покая́ние, да невозбра́нно пре́йдем от земли́ на не́бо, от мыта́рств же го́рьких, бесо́в, возду́шных князе́й и от ве́чныя му́ки да изба́вимся, и Небе́снаго Ца́рствия насле́дницы да бу́дем со все́ми пра́ведными, от ве́ка угоди́вшими Го́споду на́шему Иису́су Христу́; Ему́же подоба́ет вся́кая сла́ва, че́сть и поклоне́ние, со безнача́льным Его́ Отце́м, и с Пресвяты́м и Благи́м и Животворя́щим Его́ Ду́хом, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Величание преподобному Илариону Псковоезерскому, Гдовскому

Ублажа́ем тя,/ преподо́бне о́тче наш Иларио́не,/ и чтим святу́ю па́мять твою́,/ наста́вниче мона́хов// и собесе́дниче А́нгелов.

 

Ще в розробці