Преподобномучениця Євдокія Кузьмінова, черниця

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 23-й день / у суботу четверту після Пасхи — Собор новомучеників, які в Бутові постраждали (перехідне)

Преподобномучениця Євдокія народилася 17 серпня 1884 року в місті Воскресенську Звенигородського повіту Московської губернії в сім’ї міщанина Петра Кузьмінова. Після відкриття 1909 року в Москві Марфо-Маріїнської обителі, яку очолила велика княгиня Єлисавета Федорівна, Євдокія вступила до обителі і несла в ній послух сестри милосердя.

Коли обитель було закрито, вона повернулася на батьківщину. За перебування в Марфо-Маріїнській обителі радянська влада позбавила її громадянських прав. 1934 року Євдокія подала заяву про поновлення її в правах, але отримала відмову.

Під час гонінь на Церкву наприкінці тридцятих років сусіди по вулиці, де жила Євдокія, на вимогу співробітників НКВС підписали проти неї лжесвідчення. У них, зокрема, ішлося про те, що вона начебто говорила: “В’язнів у таборах змушують працювати день і ніч, по пояс стояти у воді, хліба їм дають по двісті грамів, люди помирають сотнями від голоду і холоду — ось вам демократія і сталінська конституція, а людей заарештовують більше, ніж коли б то не було”. На підставі таких свідчень, а також того, що вона, на думку НКВС, є “затятою церковницею”, було ухвалено рішення про її арешт. 19 січня 1938 року Євдокію заарештували й ув’язнили в Бутирській в’язниці в Москві.

Допити почалися того ж дня. Вони тривали протягом двох діб, супроводжуючись погрозами. Але на всі зусилля слідчих змусити Євдокію визнати себе винною вона відповідала незмінно: “Не визнаю”.

26 січня 1938 року трійка НКВС засудила святу на розстріл. Преподобномучениця Євдокія Кузьмінова була розстріляна 5 лютого 1938 року і похована в невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.