Преподобномучениця Севастіана (Агєєва-Зуєва), черниця

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 28-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця червня на 7-й день — Собор Іваново-Вознесенських святих

Преподобномучениця Севастіана народилася 20 листопада 1872 року в селі Старо-Іванцево Лукояновської волості Арзамаського повіту Нижегородської губернії в сім’ї селян Харитона Микитовича і Мінодори Абрамівни Агєєвих-Зуєвих і в Хрещенні була названа Стефанідою.

1892 року Стефаніда вступила послушницею до Воскресенського Федорівського монастиря Володимирської єпархії і з 30 травня того року проходила послух на кухні. У 1915 році ігуменею монастиря було призначено черницю Арсенію (Добронравову). 1924 року вона прийняла на проживання митрополита Серафима (Чичагова), який повернувся із заслання і прожив в обителі кілька років, доки не отримав призначення на Санкт-Петербурзьку кафедру, за часів гонінь на Церкву перейменовану відповідно до тодішньої назви міста — Ленінград.

Митрополиту в цей час було сімдесят два роки, і на допомогу йому по господарству ігуменя Арсенія відпустила двох черниць, однією із яких була Стефаніда, пострижена на той час у мантію з ім’ям Севастіана. У 1933 році митрополит Серафим був звільнений за штат та оселився в приватному будинку в селищі Удєльне поблизу Москви, куди за ним пішли й монахині Севастіана і Віра (Втюріна), які допомагали йому.

30 листопада 1937 року митрополита Серафима заарештували й ув’язнили в Таганській в’язниці в Москві; 7 грудня того ж року трійка НКВС засудила його до розстрілу, і 11 грудня 1937 року він був розстріляний на полігоні Бутово під Москвою.

10 грудня 1937 року було заарештовано черниць Севастіану і Віру, які продовжували жити в тому самому будинку в селищі Удєльне, і того самого дня їх допитали.

— Чим Ви займаєтеся наразі і на які кошти існуєте? — запитав черницю Севастіану слідчий.

— З 1927 року я перебуваю без певних занять. Засобом для існування слугували приношення, одержувані від шанувальників митрополита Серафима Чичагова.

— Ви є шанувальницею Серафима Чичагова?

— Так, я є шанувальницею митрополита Серафима Чичагова, у нього я несла послух.

— Назвіть всіх відомих Вам шанувальників митрополита Серафима Чичагова.

— Митрополит Серафим Чичагов має велику кількість шанувальників, але їхні імена і прізвища мені невідомі. До нього на квартиру ходило багато духовенства, чернецтва, а також мирян за отриманням різних порад, а також і для духовного спілкування з ним.

Слідчий спитав, чи звершував митрополит Серафим у своїй квартирі богослужіння та хто на них був присутній. Черниця Севастіана відповіла, що митрополит звершував богослужіння, на яких була присутня вона разом з монахинею, котра прислуговувала митрополитові, й інші його шанувальники, однак їхні імена їй невідомі.

— Ваше ставлення до радянської влади?

— Радянську владу я не визнаю і вважаю її владою антихриста, посланою Богом на покарання народу за його гріхи, про що я говорила й іншим.

— Ви вели агітацію проти виборів до Верховної Ради?

— Так, я говорила, що віряни не повинні обирати і брати участь у виборах сатанинської влади, яка руйнує храми та без провини висилає вірян і духовенство.

На цьому допити було закінчено. Черниця Севастіана була неграмотна, тож слідчий зачитав їй протокол допиту, і вона поставила під ним відтиск великого пальця правої руки.

Протягом кількох днів слідчий допитав чергових свідків — голову Удєльнинської сільської ради та працівника селищної ради, які й підписалися під відповідними показаннями.

20 грудня 1937 року трійка НКВС засудила монахиню Севастіану до восьми років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Черниця Севастіана (Агєєва-Зуєва) померла в Байкало-Амурському виправно-трудовому таборі на Далекому Сході 11 липня 1938 року і була похована в безвісній могилі.