Преподобномучениця Олександра Хворостянникова

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня в 17-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Преподобномучениця Олександра народилася 20 квітня 1886 року в селі Сьяново Серпуховського повіту Московської губернії в благочестивій сім’ї селянина Семена Хворостянникова, який прислуговував при храмі.

1896 року неподалік від села Луконіне в Мединському повіті за тридцять верст від Калуги завдяки старанням ієросхимонаха Калузького Лаврентіївського монастиря Герасима було влаштовано жіночу громаду. На чолі громади була поставлена настоятелька, і до громади потягнулися дівчата із навколишніх сіл. Там бували і знайомі Олександри. Вони розповіли їй, що громада їм сподобалася і настоятелька приймає до себе дівчат, які бажають подвизатися.

У 1915 році Олександра вступила до громади послушницею і жила в ній до 1918 року. Потім вона прожила два роки вдома, у рідному селі, і переїхала до Серпухова, де працювала служницею у заможних людей. У 1925 році вона влаштувалася на текстильну фабрику.

1937 року уряд видав негласне розпорядження про арешт усіх ченців і черниць, послушників і послушниць закритих монастирів. 15 і 16 лютого 1938 року було допитано чергових свідків, які працювали разом з Олександрою на фабриці. Вони підтвердили, що вона справді жила в монастирі, до того ж проводить агітацію проти радянської влади серед робітників у гуртожитку і є противницею державних позик.

Послушницю Олександру заарештували 21 лютого 1938 року й ув’язнили в серпуховській в’язниці. Слідчі одразу влаштували очні ставки послушниці зі свідками. На них вона відкинула свідчення, які ті давали. Пізніше того самого дня допитали її саму.

Олександра підтвердила, що справді жила в монастирі і до цього часу дотримується релігійних переконаннь. Вона також сказала, що робітникам фабрики говорила, що за царя робітникам жилося в матеріальному плані краще; що за радянської влади нічого немає; що комуністи кажуть, ніби Бога немає, але їм не треба вірити; Бог є, а комуністи горітимуть у пеклі; комуністи закривають церкви й садять священників у в’язниці, і потрібно б захищати священників.

У день арешту послушниці слідство було закінчено, і справу було відправлено на розгляд трійки НКВС. Вона розглянула справу послушниці тільки 7 червня 1938 року. Трійка засудила Олександру на десять років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Преподобномученицю відправили до Байкало-Амурського табору.

Послушниця Олександра Хворостянникова померла в ув’язненні в Хабаровському краї 30 вересня 1943 року і була похована в безвісній могилі.