Преподобномучениця Михаїла (Іванова), схимонахиня

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 28-й день / у четверту суботу після Пасхи — Собор новомучеників, які в Бутові постраждали (перехідне)

Преподобномучениця Михаїла, в миру Марфа Іванівна Іванова, народилася 1867 року в селі Іваніно Рузського повіту Московської губернії в селянській сім’ї. В юності вона вступила до Казанського Головинського монастиря, заснований при селі Головино 1876 року московським купцем Микитою Ігнатовичем Сидоровим. На початку ХХ століття тут подвизалися понад сто сімдесят черниць і послушниць.

Після приходу до влади войовничих безбожників монастир було закрито, а на його місці влаштовано санаторій. Але черниці не покинули стін обителі. Послушниця Марфа залишилася жити в селі Головино, молитися ходила до колишнього монастирського храму і працювала посудомийкою в санаторії. Таким чином вона прожила тут п’ять років, поки начальство не стало звільняти із санаторію послушниць і черниць. Багатьом із них довелося розселитися в найближчих селах або переїхати до Москви.

Духовним батьком Марфи в той час, як і багатьох інших послушниць та черниць Головинського монастиря, був архімандрит Амвросій (Астахов), який після закриття монастирів оселився в селі Аксіньїно Красногорського району Московської області. На початку тридцятих років він постриг Марфу Іванівну в схиму з нареченням їй імені Михаїла. Вона вже мала досвід чернечого життя й стала суворою і благочестивою черницею. Серед вірян вона невдовзі стала відома своїм праведним життям.

Схимонахиня Михаїла була заарештована 26 серпня 1937 року під час найзапекліших гонінь Православну Церкву і через кілька днів була допитана.

Схимонахиню Михаїлу звинуватили в прийомі на своїй квартирі вірян, в участі в чернечих постригах і в богослужіннях на квартирі. 8 жовтня 1937 року трійка НКВС засудила її на розстріл. Схимонахиня Михаїла (Іванова) була розстріляна 11 жовтня 1937 року на полігоні Бутово під Москвою і була похована в безвісній спільній могилі.