Преподобномученик Лукіан, пресвітер Великої Антіохії
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 15-й день
Преподобномученик Лукіан, пресвітер Антіохійський, народився в сирійському місті Самосаті. У дванадцятирічному віці він залишився сиротою. Лукіан роздав майно вбогим, а сам пішов у місто Едессу до сповідника Макарія, під керівництвом якого старанно вивчав Святе Письмо і навчався подвижницького життя.
За благочестя й ревне поширення християнства серед іудеїв і язичників Лукіан був поставлений пресвітером. В Антіохії святий Лукіан відкрив школу, де зібрав безліч учнів і наставляв їх у книжній премудрості. Він також займався науковими трудами, виправляв текст Святого Письма, зіпсований переписниками і єретиками. Виправлений ним повний грецький текст Біблії у час його сповідницького подвигу був захований в стіні, а пізніше, за святого Константина Великого, був знайдений.
Під час гоніння Діоклітіана святий Лукіан був схоплений за доносом єретиків і відправлений до нікомідійської темниці. Там він протягом дев’яти років укріпляв християн, які були з ним, у сповідництві, переконуючи їх не боятися мук і смерті.
Від багатьох страшних катувань і голоду святий Лукіан помер у темниці. Перед смертю, бажаючи причаститися Христових Тайн на свято Богоявлення, мученик-пресвітер звершив Безкровну Жертву на своїх грудях, будучи прикутий ланцюгами до ложа. Усі християни, які були в темниці, змогли причаститися.
Тіло святого мученика було кинуто в море, але через тридцять днів дельфіни винесли його на берег. Віряни з честю поховали багатостраждальне тіло святого Лукіана.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобномученику Лукиану, пресвитеру Антиохийскому, глас 4
Воздержа́нием по́стничества и муче́ния кро́вию/ ты, стяжа́в вене́ц неувяда́емый, священному́чениче Лукиа́не,/ Антиохи́йская похвало́,/ о нас моли́ Христа́ Бо́га,// творя́щих святу́ю па́мять твою́.
Кондак преподобномученику Лукиану, пресвитеру Антиохийскому, глас 2
Ин кондак преподобномученику Лукиану, пресвитеру Антиохийскому, глас 4
Величание преподобномученику Лукиану, пресвитеру Антиохийскому
Велича́ем тя, священному́чениче Лукиа́не, и чтим святу́ю па́мять твою́, ты бо мо́лиши за нас Христа́ Бо́га на́шего.
Тропaрь, мч7ника, гла1съ д7:
Воздержа1ніемъ по1стничества и3 муче1ніz кро1вію ты2, стzжа1въ вэне1цъ неувzда1емый, сщ7енномч7ниче лукіа1не, а3нтіохjйскаz похвало2, w3 на1съ моли2 хrта бGа, творsщихъ ст7у1ю па1мzть твою2.
Кондaкъ мч7ника, глaсъ в7:
Въ пощeніи пeрвэе просіsвшаго, и3 во страдaніи втор0е свэтsща, вси2 ћкw свэти1ло пресвётлэйшее лукіaна пёсньми слaвнw почти1мъ, молsщаго непрестaннw њ всёхъ нaсъ.
Ще в розробці