...

Преподобномученик Лукіан, пресвітер Великої Антіохії

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 15-й день

Преподобномученик Лукіан, пресвітер Антіохійський, народився в сирійському місті Самосаті. У дванадцятирічному віці він залишився сиротою. Лукіан роздав майно вбогим, а сам пішов у місто Едессу до сповідника Макарія, під керівництвом якого старанно вивчав Святе Письмо і навчався подвижницького життя.

За благочестя й ревне поширення християнства серед іудеїв і язичників Лукіан був поставлений пресвітером. В Антіохії святий Лукіан відкрив школу, де зібрав безліч учнів і наставляв їх у книжній премудрості. Він також займався науковими трудами, виправляв текст Святого Письма, зіпсований переписниками і єретиками. Виправлений ним повний грецький текст Біблії у час його сповідницького подвигу був захований в стіні, а пізніше, за святого Константина Великого, був знайдений.

Під час гоніння Діоклітіана святий Лукіан був схоплений за доносом єретиків і відправлений до нікомідійської темниці. Там він протягом дев’яти років укріпляв християн, які були з ним, у сповідництві, переконуючи їх не боятися мук і смерті.

Від багатьох страшних катувань і голоду святий Лукіан помер у темниці. Перед смертю, бажаючи причаститися Христових Тайн на свято Богоявлення, мученик-пресвітер звершив Безкровну Жертву на своїх грудях, будучи прикутий ланцюгами до ложа. Усі християни, які були в темниці, змогли причаститися.

Тіло святого мученика було кинуто в море, але через тридцять днів дельфіни винесли його на берег. Віряни з честю поховали багатостраждальне тіло святого Лукіана.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобномученику Лукиану, пресвитеру Антиохийскому, глас 4

Воздержа́нием по́стничества и муче́ния кро́вию/ ты, стяжа́в вене́ц неувяда́емый, священному́чениче Лукиа́не,/ Антиохи́йская похвало́,/ о нас моли́ Христа́ Бо́га,// творя́щих святу́ю па́мять твою́.

Кондак преподобномученику Лукиану, пресвитеру Антиохийскому, глас 2

В поще́нии пе́рвее просия́вшаго,/ и во страда́нии второ́е светя́ща,/ вси, я́ко свети́ло пресветле́йшее,/ Лукиа́на пе́сньми сла́вно почти́м,// моля́щаго непреста́нно о всех нас.

Ин кондак преподобномученику Лукиану, пресвитеру Антиохийскому, глас 4

Я́ко святи́тель благоче́стно пожи́в/ и священномуче́ния вене́ц прия́т,/ и́дольския же́ртвы погаси́л еси́,/ до́брый па́стырь Христо́ву ста́ду бысть, прему́дре Лукиа́не./ Сего́ ра́ди тя почита́ем, пе́сньми вопию́ще:// от бед изба́ви нас при́сно моли́твами свои́ми.

Величание преподобномученику Лукиану, пресвитеру Антиохийскому

Велича́ем тя, священному́чениче Лукиа́не, и чтим святу́ю па́мять твою́, ты бо мо́лиши за нас Христа́ Бо́га на́шего.

Тропaрь, мч7ника, гла1съ д7:

Воздержа1ніемъ по1стничества и3 муче1ніz кро1вію ты2, стzжа1въ вэне1цъ неувzда1емый, сщ7енномч7ниче лукіа1не, а3нтіохjйскаz похвало2, w3 на1съ моли2 хrта бGа, творsщихъ ст7у1ю па1мzть твою2.

Кондaкъ мч7ника, глaсъ в7:

Въ пощeніи пeрвэе просіsвшаго, и3 во страдaніи втор0е свэтsща, вси2 ћкw свэти1ло пресвётлэйшее лукіaна пёсньми слaвнw почти1мъ, молsщаго непрестaннw њ всёхъ нaсъ.

Ще в розробці