Преподобномученик Феодор Абросимов, послушник

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 20-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця грудня на 15-й день — Собор Кольських святих

Преподобномученик Феодор Семенович Абросимов народився в сім’ї рибалки-помора в терському селі Чаваньга. У 1913 році він вступив послушником до Трифоно-Печензького монастиря, проте в 1915–1918 роках йому довелося вирушити на військову службу у зв’язку з Першою світовою війною.

Після демобілізації Феодор Абросимов встиг послужити у флоті і навіть перебував у лавах армії генерала Міллера. Нарешті, до осені 1919 року Феодор повернувся в рідну обитель, де ніс численні послухи, серед яких основним стала робота на монастирській електростанції.

У 1920 році Печенга і монастир відійшли до Фінляндії. У 1939 році, внаслідок дій Червоної армії в радянсько-фінській війні, Феодор був депортований з братією під Ловозеро на будівництво комбінату «Аллуайвбуд».

1940 року, з передачею Печенги Фінляндії, братія повернулася до монастиря, але Феодор вирішив залишитися в СРСР. 2 червня того самого року його заарештували й ув’язнили у в’язниці міста Мончегорськ Мурманської області, а невдовзі перевели до Мурманська.

19 серпня 1940 року за звинуваченням у шпигунстві Феодор був засуджений на вісім років таборів і направлений до Ухто-Іжемського виправно-трудового табору, що в Республіці Комі. Там він помер від виснаження 2 серпня 1941 року. Офіційний діагноз був «хронічний ентерит і виразковий коліт».

13 квітня 1989 року Феодор Абросимов був посмертно реабілітований Прокуратурою Мурманської області.