Преподобномученик Андроник (Барсуков), ієродиякон
Місяця грудня в 7-й день
Ієродиякон Андроник (Барсуков) народився 1872 року в Олонецькій губернії. 27 листопада 1895 року він вступив до Вааламського Спасо-Преображенського монастиря (Виборзька губернія), в послушники якого був офіційно зарахований 8 серпня 1900 р. Постриг у чернецтво відбувся 9 червня 1907 року. Андронік проходив різні послухи в монастирі: перебував у Тихвінському скиту на посаді помічника благочинного, був канонархом із 27 листопада 1907 року до 1916 року. У 1916 році було здійснено переведення, і до 1917 року він був ченцем Носівського Спасо-Преображенського монастиря в селі Тугулівка Борисоглєбського повіту Тамбовської губернії (нині Тамбовська область, Жердевський район, с. Дем’ян Бедний). 1917 року ченця Андроніка було висвячено на ієродиякона. Будучи економом, захищаючи хворого ігумена і суми монастирські, він був зловмисно вбитий хуліганами 1917 року. Один із ченців монастиря записав у своєму щоденнику про ієродиякона Андроніка: “…На Валаамі ти ніс хрест скорботної опали і проживання в далеких скитах, і сьогодні закінчив свій подвиг чернечою смертю мученицькою, кров’ю твоєю вилитою, нехай очистить Господь гріхи твої, бо хто поживе і не згрішить? Це здійснив не без промислу Божого, який мудро і милостиво за віруючих печеться. Буде про все Слава Богу, що шляхи нашого життя направляє! Як ти ревно виголошував у нашій обителі, будучи канонархом, славлячи Господа, Божу Матір і Святих, так нехай зрадіє душа твоя в оселях праведних…”
Преподобномученик Андронік був канонізований Священним Синодом, ухвалою від 27 грудня 2000 року на підставі рішення Архієрейського Собору Руської Православної Церкви, 13-16 серпня 2000 року.