Преподобні Зосима, Савватій і Герман Соловецькі

День пам'яті (н. ст.)

Місяця квітня на 17-й день — прп. Зосими / липня на 30-й день — знайдення мощей прп. Германа / серпня на 8-й день — перенесення мощей / вересня на 27-й день — прп. Савватія / травня на 21-й день — Собор Карельських святих / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Новгородських святих (перехідне) / місяця серпня на 9-й день — Собор Соловецьких святих

Преподобні Савватій і Герман відпливли на безлюдні Соловецькі острови 1429 року. Проживши на самоті шість років, преподобний Герман повернувся на узбережжя для поповнення насущних припасів, а преподобний Савватій продовжив свій подвиг на самоті.

Передбачаючи наближення смерті, святий Савватій у пошуках священника поплив з острова на узбережжя. Там біля річки Виги, в місцевості, званій Сорока, він зустрів ігумена Нафанаїла, який обходив цей край. Сповідавшись і отримавши Причастя Святих Христових Таїн, преподобний Савватій мирно відійшов до Господа 27 вересня 1435 року. Він був похований при каплиці на річці Визі ігуменом Нафанаїлом і купцем Іоанном.

Роком пізніше уродженець Обонежжя, молодий чернець Палеостровського монастиря Зосима після знайомства з ченцем Германом, супутником преподобного Савватія, вирушив з ним для усамітненого проживання на Соловецькі острови. Після прибуття, в першу ж ніч, преподобний Зосима був удостоєний пророчого видіння, яке надихнуло двох ченців на заснування Соловецької обителі.

Через кілька років преподобний Зосима, викликаний архієпископом до Новгорода, був висвячений на священника і удостоєний возведення в сан ігумена. В обителі не забули першоначальника цих місць преподобного Савватія. За порадою старців Кирило-Білозерського монастиря перенести мощі преподобного Савватія, що відповідало бажанню братії Соловецької обителі, преподобний Зосима перевіз їх на місце його останніх подвигів. Тут, за вівтарем новозбудованого храму на честь Успіння Пресвятої Богородиці, мощі було покладено в землю, де вони спочивали до 1566 року.

Преподобний Зосима преставився до Бога, досягнувши глибокої старості, 17 квітня 1478 року. Братія поховали свого ігумена за вівтарем Преображенського храму.

Через кілька десятиліть за митрополита Московського Макарія церковний Собор 26 лютого 1547 року постановив звершувати загальноцерковну пам’ять Соловецьким преподобним кожному в день його кончини: Савватію звершувати пам’ять 27 вересня, а Зосимі звершувати пам’ять 17 квітня (за старим стилем).

Є відомості, згідно з якими перше знайдення мощей преподобних отців відбулося 2 вересня 1545 року. Імовірно, це пов’язано з підготовкою до канонізації цих подвижників на Соборі 1547 року.

Прославлений ігумен Соловецького монастиря священномученик Филип (Количев; † 1569), який став настоятелем у 1548 році, багато потрудився на славу обителі. Святим ігуменом Филипом було виявлено чудотворний образ Богородиці Одигітрії, принесений на острів преподобним Савватієм, а також його кам’яний хрест. Ці святині були поставлені біля мощей преподобних: ікону помістили біля гробниці святого Савватія, а хрест встановили в каплиці святого Германа. Було також поповнено житіє преподобних описом чудес, що відбулися біля їхніх гробниць.

Торжество перенесення мощей преподобних Зосими і Савватія, Соловецьких чудотворців, відбулося на третій день свята Преображення, після освячення Преображенського собору 8 серпня 1566 року. Натхненником і влаштовувачем цієї події був святитель Филип, майбутній митрополит Московський († 1569). Мощі преподобних Зосими і Савватія було перенесено до бокового вівтаря Преображенського собору, освяченого на їхню честь.

У 1925 році, за радянської влади, чесні останки преподобних були відкриті. До 1939 року вони перебували в антирелігійному музеї, що знаходився на території монастиря. Після закриття на Соловках табору і в’язниці мощі засновників обителі було передано до Центрального антирелігійного музею в Москві, а потім до Ленінградського музею історії релігії та атеїзму.

Наприкінці існування Радянського Союзу мощі засновників Соловецької обителі були повернуті Церкві. Це відбулося в червні 1990 року.

Згодом, коли було відроджено Соловецький монастир, до нього було перенесено чесні останки преподобних Зосими, Савватія і Германа. 7 / 20 серпня 1992 року відбулося їхнє друге перенесення, і вони повернулися до Соловецької обителі.

Тропарі, кондаки, молитви та величання