Преподобні Зосима, Савватій і Герман Соловецькі
День пам'яті (н. ст.)
Місяця квітня на 17-й день — прп. Зосими / липня на 30-й день — знайдення мощей прп. Германа / серпня на 8-й день — перенесення мощей / вересня на 27-й день — прп. Савватія / травня на 21-й день — Собор Карельських святих / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Новгородських святих (перехідне) / місяця серпня на 9-й день — Собор Соловецьких святих
Преподобні Савватій і Герман відпливли на безлюдні Соловецькі острови 1429 року. Проживши на самоті шість років, преподобний Герман повернувся на узбережжя для поповнення насущних припасів, а преподобний Савватій продовжив свій подвиг на самоті.
Передбачаючи наближення смерті, святий Савватій у пошуках священника поплив з острова на узбережжя. Там біля річки Виги, в місцевості, званій Сорока, він зустрів ігумена Нафанаїла, який обходив цей край. Сповідавшись і отримавши Причастя Святих Христових Таїн, преподобний Савватій мирно відійшов до Господа 27 вересня 1435 року. Він був похований при каплиці на річці Визі ігуменом Нафанаїлом і купцем Іоанном.
Роком пізніше уродженець Обонежжя, молодий чернець Палеостровського монастиря Зосима після знайомства з ченцем Германом, супутником преподобного Савватія, вирушив з ним для усамітненого проживання на Соловецькі острови. Після прибуття, в першу ж ніч, преподобний Зосима був удостоєний пророчого видіння, яке надихнуло двох ченців на заснування Соловецької обителі.
Через кілька років преподобний Зосима, викликаний архієпископом до Новгорода, був висвячений на священника і удостоєний возведення в сан ігумена. В обителі не забули першоначальника цих місць преподобного Савватія. За порадою старців Кирило-Білозерського монастиря перенести мощі преподобного Савватія, що відповідало бажанню братії Соловецької обителі, преподобний Зосима перевіз їх на місце його останніх подвигів. Тут, за вівтарем новозбудованого храму на честь Успіння Пресвятої Богородиці, мощі було покладено в землю, де вони спочивали до 1566 року.
Преподобний Зосима преставився до Бога, досягнувши глибокої старості, 17 квітня 1478 року. Братія поховали свого ігумена за вівтарем Преображенського храму.
Через кілька десятиліть за митрополита Московського Макарія церковний Собор 26 лютого 1547 року постановив звершувати загальноцерковну пам’ять Соловецьким преподобним кожному в день його кончини: Савватію звершувати пам’ять 27 вересня, а Зосимі звершувати пам’ять 17 квітня (за старим стилем).
Є відомості, згідно з якими перше знайдення мощей преподобних отців відбулося 2 вересня 1545 року. Імовірно, це пов’язано з підготовкою до канонізації цих подвижників на Соборі 1547 року.
Прославлений ігумен Соловецького монастиря священномученик Филип (Количев; † 1569), який став настоятелем у 1548 році, багато потрудився на славу обителі. Святим ігуменом Филипом було виявлено чудотворний образ Богородиці Одигітрії, принесений на острів преподобним Савватієм, а також його кам’яний хрест. Ці святині були поставлені біля мощей преподобних: ікону помістили біля гробниці святого Савватія, а хрест встановили в каплиці святого Германа. Було також поповнено житіє преподобних описом чудес, що відбулися біля їхніх гробниць.
Торжество перенесення мощей преподобних Зосими і Савватія, Соловецьких чудотворців, відбулося на третій день свята Преображення, після освячення Преображенського собору 8 серпня 1566 року. Натхненником і влаштовувачем цієї події був святитель Филип, майбутній митрополит Московський († 1569). Мощі преподобних Зосими і Савватія було перенесено до бокового вівтаря Преображенського собору, освяченого на їхню честь.
У 1925 році, за радянської влади, чесні останки преподобних були відкриті. До 1939 року вони перебували в антирелігійному музеї, що знаходився на території монастиря. Після закриття на Соловках табору і в’язниці мощі засновників обителі було передано до Центрального антирелігійного музею в Москві, а потім до Ленінградського музею історії релігії та атеїзму.
Наприкінці існування Радянського Союзу мощі засновників Соловецької обителі були повернуті Церкві. Це відбулося в червні 1990 року.
Згодом, коли було відроджено Соловецький монастир, до нього було перенесено чесні останки преподобних Зосими, Савватія і Германа. 7 / 20 серпня 1992 року відбулося їхнє друге перенесення, і вони повернулися до Соловецької обителі.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобным Зосиме и Савватию Соловецким, глас 4
По́стническое и равноа́нгельское житие́ ва́ше,/ преподо́бнии отцы́ Зоси́мо и Савва́тие,/ вселе́нней позна́ны сотвори́ вас;/ чудодея́нии разли́чными, Богоно́снии, просвеща́ете// ве́рою призыва́ющия вы и чту́щия честну́ю па́мять ва́шу.
Ин тропарь преподобным Зосиме и Савватию Соловецким, на перенесение мощей, глас 8
Я́ко свети́льницы яви́стеся всесве́тлии/ во ото́це океа́на мо́ря,/ преподо́бнии отцы́ Зоси́мо и Савва́тие/ вы бо крест Христо́в на ра́мо взе́мше,/ усе́рдно Тому́ после́довасте/ и, чистото́ю Бо́гови прибли́жившеся,/ отону́ду си́лами чуде́с обогати́стеся./ Те́мже и мы любе́зно притека́ем к ра́кам честны́х моще́й ва́ших/ и уми́льно глаго́лем:// о преподо́бнии, моли́те Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Молитва преподобным Зосиме и Савватию Соловецким
О, преподо́бнии и Богоно́снии отцы́ на́ши Зоси́мо и Савва́тие, земни́и а́нгели и Небе́снии челове́цы, бли́жнии дру́зи Христо́вы и уго́дницы Бо́жии, оби́тели ва́шея сла́во и украше́ние, всея́ же се́верныя страны́, па́че и всего́ Правосла́внаго оте́чества на́шего необори́мая стено́ и вели́кое заступле́ние! Се мы, недосто́йнии и многогре́шнии, с благогове́йною любо́вию ко святы́м моще́м ва́шим припа́дающе, ду́хом сокруше́нным и смире́нным приле́жно мо́лим вас: моли́те непреста́нно благосе́рдаго Влады́ку и Го́спода на́шего Иису́са Христа́, я́ко дерзнове́ние ве́лие к Тому́ иму́щии, да не отсту́пит от нас Его́ вседе́йствующая благода́ть, покро́в же и заступле́ние Пресвяты́я Влады́чицы на́шея Богоро́дицы на ме́сте сем да пребу́дет, и да не оскуде́ют никогда́же и́стиннии ревни́тели а́нгельскаго жития́ во святе́й оби́тели сей, иде́же вы, богоно́снии отцы́ и нача́льницы, безме́рными труды́ и поще́ньми, то́ки же сле́зными и всено́щными бде́нии, непреста́нными моли́твами и моле́ньми нача́ло и́ноческому житию́ положи́сте. Ей, уго́дницы святи́и, моли́твенницы к Бо́гу благоприя́тнейшии, те́плыми ва́шими к Нему́ мольба́ми огради́те и сохрани́те ны и свято́е селе́ние сие́ ва́ше от тру́са, пото́па, огня́ и меча́, наше́ствия иноплеме́нных и смертоно́сныя я́звы, от вражды́ и вся́ких нестрое́ний, от вся́кия беды́ и ско́рби и от вся́каго зла: да непреста́нно на ме́сте сем, в ми́ре и безмо́лвии, благоче́стно сла́вится пресвято́е и́мя Го́спода и Бо́га, и обрета́ют ве́чное спасе́ние и́щущие Его́. О, преблаже́ннии отцы́ на́ши, Зоси́мо и Савва́тие! Услы́шите ны гре́шныя, во святе́й оби́тели ва́шей и под кро́вом ва́шего защище́ния недосто́йно жи́тельствующыя, и благомо́щными ва́шими к Бо́гу хода́тайствы испроси́те душа́м на́шым грехо́в оставле́ние, жития́ исправле́ние и ве́чных благ восприя́тие в Небе́снем Ца́рствии: всем же ве́рующим, и́же на вся́ком ме́сте и во вся́кой ну́жде призыва́ют вас в по́мощь и заступле́ние, и и́же с благогове́йною любо́вию во оби́тель ва́шу притека́ют, не преста́ните излива́ти вся́кую благода́ть и ми́лость, сохраня́юще их от вся́кия сопроти́вныя си́лы, от вся́кия напа́сти и от вся́каго зла́го обстоя́ния, и подаю́ще им вся потре́бная к душе́вней и теле́сней по́льзе. Наипа́че же моли́те премилосе́рдаго Бо́га, да утверди́т и укрепи́т Це́рковь Свою́ святу́ю и все на́ше Правосла́вное оте́чество в ми́ре и тишине́, в любви́ и единомы́слии, в правове́рии и благоче́стии да сохрани́т и соблюде́т во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропaрь прпdбныхъ, глaсъ и7:
Ћкw свэти1льницы kви1стесz всесвётліи во њт0цэ nкеaна м0рz, прпdбніи nтцы2 нaши зwсjмо, саввaтіе и3 гeрмане: вh бо кrтъ хrт0въ на рaмо взeмше, ўсeрднw томY послёдовасте, и3 чистот0ю бGови прибли1жившесz, toнyдуже си1лами чудeсъ њбогати1стесz. тёмже и3 мы2 любeзнw притекaемъ ко с™ы6мъ мощє1мъ вaшымъ и3 ўми1льнw глаг0лемъ: q прпdбніи, моли1те хrтA бGа сп7сти 1сz душaмъ нaшымъ.
И$нъ тропaрь, глaсъ д7:
П0стническое и3 равноaгGльное житіE вaше, прпdбніи nтцы2 зwсjмо, саввaтіе и3 гeрмане, вселeннэй позн†ны сотвори2 вaсъ: чудодэ‰ніи бо разли1чными, бGон0сніи, просвэщaете вёрою призывaющыz вы2 и3 чтyщыz честнyю пaмzть вaшу.
Кондaкъ прпdбныхъ, глaсъ в7:
Хrт0вою люб0вію ўzзви1вшесz, прпdбніи, и3 тогw2 кrтъ на рaмо взeмше, понесли2 є3стE, бжcтвеннэ воwружи1вшесz на неви6димыz враги2, и3 непрест†нныz мlтвы ћкw копіE въ рукaхъ и3мyще, крёпкw побэди1ли є3стE бэсHвскаz њполчє1ніz: бlгодaть гDню пріeмше цэли1ти недyги дyшъ и3 тэлeсъ притекaющихъ ко с™ы6мъ мощeмъ вaшымъ, чудeсъ лучы2 и3спущaете всю1ду. тёмъ зовeмъ вaмъ: рaдуйтесz, прпdбніи nтцы2 нaши зwсjмо, саввaтіе и3 гeрмане, монaхwмъ ўкрашeніе.
Ще в розробці