Преподобні жони Марина та Кіра

День пам'яті (н. ст.)

Місяця лютого на 28-й день

Преподобні Марина і Кіра, рідні сестри, жили в IV столітті в місті Берії (Мала Азія). Батьки їхні були знатними і багатими, але сестри, досягнувши повноліття, залишили дім і пішли з міста. Відгородивши невеликий куточок землі, святі діви завалили вхід у свій притулок камінням і глиною, залишивши лише невеликий отвір, через який їм подавали їжу, і жили там просто неба. На тілі вони носили важкі залізні вериги і терпляче переносили голод: протягом трьох років вони приймали їжу один раз на 40 днів. До них прийшли їхні колишні служниці, бажаючи приєднатися до їхнього подвижницького життя. Святі помістили їх в окремому будиночку недалеко від огорожі та керували ними, спонукаючи до подвигів молитви й посту. Так подвизалися вони протягом 40 років. Своє усамітнення вони порушили лише для того, щоб здійснити подорож до Єрусалима для поклоніння Гробу Господньому. Під час мандрівки вони не приймали ніякої їжі, поки не поклонилися святим місцям; повертаючись назад, також нічого не їли. Такий самий подвиг вони здійснили ще раз, коли подорожували до гробу первомучениці рівноапостольної Фекли в Ісаврію. Померли преподобні Марина та Кіра близько 450 року.