Преподобні Сергій і Герман, Валаамські чудотворці

 

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 28-й день / вересня на 11-й день / травня на 21-й день — Собор Карельських святих / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Новгородських святих і Собор Санкт-Петербурзьких святих (перехідні)

Історичні відомості про засновників Валаамського монастиря, преподобних Сергія і Германа, мізерні, їхнє житіє не збереглося. Згідно з переданням, вони були грецькими священноіноками, які в X столітті прийшли на землі Великого Новгорода разом з першими православними місіонерами. Про це свідчать і старовинні новгородські літописи, де, зокрема, йдеться про перенесення мощей святих Сергія і Германа до Новгорода під час шведської навали в 1163–1164 роках. Водночас інші відомості вказують на те, що преподобні жили в ХІІ або навіть в XIV столітті.

У XVI столітті багато історичних документів про обитель вже були втрачені, про що свідчить древній синодик Валаамського монастиря, який зберігався в Староладозькому Василівському монастирі після розорення обителі в 1611 році. Цей синодик є єдиним історичним документом, написаним на Валаамі, в якому відображено справжнє знання про першоначальників обителі. У синодику з-поміж ігуменів згадані преподобні Сергій і Герман.

Свідченням чернечого подвигу преподобних стали церковне передання і стародавні літописні пам’ятки. Зміст чернечого життя преподобних Сергія і Германа полягав у поширенні світла Христової віри серед язичницьких карельських племен, в утвердженні православ’я на півночі Русі, в розбудові чернечої обителі, яка стала оплотом православ’я.

Свідченням церковного шанування преподобних є їхнє включення до Собору Новгородських святих, згадка в службі «Всім Руським святим», складеній у XVIII столітті, а також прориси та іконописний оригінал XVIII століття. Текст оригіналу говорить: «Сергий подобием сед, брада Александра Свирскаго, ризы преподобническия, схима на плечах», «Герман сед, брада покороче Влаасиевы, ризы преподобническия, схима на плечах», «Сергий сед, брада аки у Александры Свирскаго, ризы преподобническия, на плечах схима. Герман сед, брада аки у Кирилла Белоезерскаго, риза преподобническая, на плечах схима».

На початку XVIII століття були відомі ікони преподобних Сергія і Германа. Згадка про їхнє втрачене житіє наявна в численних списках «Валаамської бесіди», пам’ятки церковної публіцистики XVI–XVII століть. Зачало «Бесіди», безсумнівно, є уривком із вересневих Міней, де розповідається про перенесення мощей преподобних Сергія і Германа, Карельських чудотворців, із Новгорода до монастиря Всемилостивого Спаса після того, як минула небезпека з боку шведів. Імовірно, це відбулося в 1182 році, що підтверджується новгородськими літописними джерелами.

Початковим місцем подвигів преподобних Сергія і Германа вважають острів Валаам. Так говорить передання, відоме за ігумена Єфрема в другій половині XVIII століття. Це підтверджує і шведський атлас, в якому на карті острова Валаама Святий острів іменується як «Vanho Valamo» — Старий Валаам, і на цьому острові вказаний хрест.

Надзвичайно широке поширення «Валаамської бесіди», відомої в безлічі списків XVI, XVII і XVIII століть, свідчить про високий духовний авторитет засновників Валаамського монастиря, бо саме їхніми духовними устами викладена позиція нестяжателів у відомій церковній полеміці XVI століття.

В 1611 році монастир був розорений шведами, і на острові жили шведські колоністи. 1685 року шведи захотіли відкопати мощі преподобних та поглумитися над ними, але Господь молитвами преподобних невдовзі послав на них великі недуги й розслаблення членів, тому вони злякалися, а над мощами преподобних влаштували каплицю.

1755 року ігумен Єфрем збудував новий дерев’яний соборний храм, в якому був приділ преподобних Сергія і Германа. Мандрівник Яків Якович Мордвинов, описуючи обитель на Валаамі, розповідав: «…внизу з південного боку — преподобних отців Сергія і Германа, Валаамських чудовторців, де й мощі прп. під спудом, а зверху зроблені раки, і на раки їхні покладені їхні живописні образи».

До 28 червня 1789 року скарбником Інокентієм з братією був збудований та освячений новий соборний храм преподобних Сергія і Германа, Валаамських чудотворців. 1817 року архімандритом Коневського монастиря Іларіоном була складена служба преподобним Сергію і Герману, Валаамським чудотворцям, і надрукована в Синодальній друкарні з доданням повчального слова на їхню пам’ять.

20 жовтня 1819 року Святішим Синодом було встановлено загальноцерковне шанування Валаамських угодників і визначено дні церковного святкування їхньої пам’яті: 28 червня (11 липня за н. ст.) і 11 вересня (24 вересня за н. ст.).

Мощі преподобних Сергія і Германа спочивають під спудом в Спасо-Преображенському Соборі Валаамського монастиря. Свідченням благодатної молитовної допомоги преподобних є численні чудеса, явлені по вірі тих, хто просить і молиться.

Тропарі, кондаки, молитви та величання