Преподобна Таїсія Єгипетська, Фіваїдська
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 8-й день
Свята Таїсія народилася в Єгипті наприкінці III століття. Вихована своєю матір’ю, жінкою поганої поведінки, Таїсія з юних років віддалася розпусному життю і стала блудницею. Спокушаючи юнаків і чоловіків своєю рідкісною красою, вона багатьох із них довела до розорення.
Слух про грішну Таїсію дійшов до старця Пафнутія Великого, який багатьох грішників, котрі гинули, зумів привести до покаяння. Одягнувшись у світський одяг, старець Пафнутій прийшов до Таїсії. Він попросив призначити йому побачення в такому затишному місці, де б зовсім ніхто не побачив їх — не лише люди, а й Сам Господь! Таїсія, хоч і була язичницею, проте мала елементарні уявлення про Бога. Посміхнувшись, вона відповіла старцеві, що виконати його прохання неможливо, бо Бог скрізь перебуває і все бачить. Тоді преподобний Пафнутій живо представив їй усю тяжкість її гріхів і те, яку страшну відповідь вона повинна буде дати Богові за спокушених нею людей. Слова старця вразили грішницю, і вона, прийшовши в глибоке каяття, вирішила докорінно змінити своє життя.
Зібравши свої скарби, набуті гріховними вчинками, вона спалила їх на людній площі, чим всенародно засудила свій колишній спосіб життя. Після цього Таїсія вступила в жіночий монастир і тут три роки подвизалася в затворі, гірко оплакуючи свої гріхи.
Померла преподобна Таїсія близько 340 року. Чернець Павло, прозваний Препростим, мав видіння, що Господь простив Таїсії її гріхи і удостоїв Царства Небесного. Дізнавшись про це, старець Пафнутій дуже зрадів: йому вдалося спасти душу, яка гинула.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобной Таисии Египетской, глас 8
В тебе́, ма́ти, изве́стно спасе́ся, е́же по о́бразу,/ прии́мши бо крест, после́довала еси́ Христу́/ и, де́ющи, учи́ла еси́ презира́ти у́бо плоть, прехо́дит бо,/ прилежа́ти же о души́, ве́щи безсме́ртней.// Те́мже и со А́нгелы сра́дуется, преподо́бная Таи́сие, дух твой.
Кондак преподобной Таисии Египетской, глас 2
За любо́вь Госпо́дню преподо́бная,/ поко́я жела́ние возненави́дела еси́,/ поще́нием дух твой просвети́вши:/ кре́пко бо зве́ри победи́ла еси́;/ но моли́твами твои́ми// проти́вных шата́ние разори́.
Ще в розробці