Преподобна Пелагія Антіохійська
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 8-й день
Преподобна Пелагія народилася в Антіохії Сирійській і до свого навернення до Христа була легковажною і розбещеною дівчиною. Маючи дуже привабливу зовнішність, вона прикрашала себе розкішним одягом, золотом і дорогоцінним камінням, за що шанувальники називали її Маргаритою, тобто перлиною.
Одного разу до Антіохії з’їхалися на собор єпископи сусідніх єпархій. Серед них був Нонн, єпископ Іліопольський, відомий своєю мудрістю і праведним життям. Під час перерви єпископи вийшли із храму, де засідали, і раптом перед ними з’явився галасливий натовп юнаків. Серед них особливо вирізнялася своєю красою одна дівчина, яка була з оголеними плечима і нескромно вдягнена. Це була Пелагія. Вона голосно жартувала і сміялася, а шанувальники вилися навколо неї. Збентежені єпископи потупили свої погляди, а святий Нонн, навпаки, став пильно розглядати Пелагію. Коли галасливий натовп пішов геть, Нонн запитав єпископів: “Хіба не сподобалася вам краса цієї жінки і її вбрання?” Вони мовчали. Тоді Нонн продовжував: “А я багато чого навчився від неї. Вона поставила собі за мету подобатися людям, і як ви думаєте, скільки годин витратила вона на прикрашання себе, на турботу, щоб здатися красивішою за інших жінок в очах своїх шанувальників! На Страшному Суді нею засудить нас Господь, бо ми, маючи на Небі безсмертного Нареченого, нехтуємо станом своєї душі. З чим ми постанемо перед Ним?”
Прийшовши до гостиниці, святий Нонн став старанно молитися про спасіння Пелагії. Наступної неділі, коли Нонн здійснював Божественну літургію, Пелагія, зваблена таємничою силою, вперше прийшла до храму. Богослужіння і проповідь святого Нонна про Страшний Суд так вразили її, що вона жахнулася свого грішного життя. Прийшовши до Нонна, вона виявила бажання охреститися, але не була впевнена, чи помилує її Господь: “Гріхи мої чисельніші за пісок морський, і не вистачить води в морі, щоб омити мої скверні діла”. Добрий пастир утішив її надією на милосердя Боже і охрестив її.
Ставши християнкою, Пелагія зібрала своє майно і принесла Ноннові. Він же велів роздати його жебракам, кажучи: “Нехай буде розумно витрачено”.
Декілька днів потому Пелагія, переодягнувшись у чоловічий одяг, пішла із міста. Вона вирушила до Єрусалима, де постригла в чернецтво. Її прийняли за юнака. Влаштувавши собі келію на горі Єлеон, вона зачинилася в ній і стала вести суворе чернече життя в покаянні, пості і молитві. Жителі навколишніх місць вважали її за ченця Пелагія, євнуха.
Після декількох років, досягнувши високих духовних дарів, чернець Пелагій помер близько 457 року. Під час поховання виявилося, що покійний чернець є жінкою.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобной Пелагии Антиохийской, глас 8
В тебе́ ма́ти изве́стно спасе́ся, е́же по о́бразу:/ прии́мши бо крест, после́довала еси́ Христу́,/ и, де́ющи, учи́ла еси́ презира́ти у́бо плоть, прехо́дит бо,/ прилежа́ти же о души́, ве́щи безсме́ртней.// Те́мже и со А́нгелы сра́дуется, преподо́бная Пелаги́е, дух твой.
Кондак преподобной Пелагии Антиохийской, глас 2
Те́ло твое́ поста́ми изнури́вши,/ бде́нными моли́твами Творца́ умоли́ла еси́ о дея́ниих твои́х,/ я́ко да прии́меши соверше́нное оставле́ние,/ е́же и обрела́ еси́, ма́ти, я́ве,// путь покая́ния показа́вши.
Тропaрь, глaсъ и7:
Въ тебЁ мaти и3звёстнw сп7сeсz, є4же по џбразу: пріи1мши бо крeстъ, послёдовала є3си2 хrтY, и3 дёющи ўчи1ла є3си2 презирaти ќбw пл0ть, прех0дитъ бо, прилэжaти же њ души2 вeщи безсмeртнэй. тёмже и3 со ѓгGлы срaдуетсz, прпdбнаz пелагjе, дyхъ тв0й.
Кондaкъ, глaсъ в7.
Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS:
Тёло твоE постaми и3знури1вши, бдёнными мл7твами творцA ўмоли1ла є3си2 њ дэsніихъ твои1хъ, ћкw да пріи1меши совершeнное њставлeніе: є4же и3 њбрэлA є3си2 мaти ћвэ, пyть покаsніz показaвши.
Ще в розробці