...
Feofan Syhryanskyy

Препобний Феофан сповідник Сігріанський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 12-й день

Преподобний Феофан сповідник народився в Константинополі в благочестивій і знатній сім’ї. Його батько був родичем візантійського імператора Льва Ісавра (717–741). За три роки після народження Феофана батько помер, залишивши всю сім’ю на піклування самого імператора.

Феофан виріс при дворі і став сановником імператора Льва Хозара (775–780). Становище зобовязувало його вступити у шлюб. За згодою з нареченою Феофан зберіг цноту, бо в душі його зріло бажання прийняти іночеський образ. Відівідавши одного разу з дружиною монастирі в Сігріанській області (Мала Азія), преподобний зустрів прозорливого старця Григорія Стратигія. Він передрік дружині Феофана, що її чоловік буде удостоєний мученицького вінця.

Через деякий час дружина Феофана була пострижена в чернецтво в одному із монастирів Віфінії. Феофан же прийняв іночеський постриг від старця Григорія. З його благословення святий влаштував монастир на острові Калонім у Мармуровому морі і зачинився в келії, займаючись переписуванням книг. У цій справі Феофан досягнув високої майстерності.

Потім преподобний Феофан заснував ще один монастир в Сігріанській області, у місці під назвою “Велике Село”, і став його ігуменом. Святий сам брав участь у всіх монастирських роботах і для всіх був прикладом працелюбності й подвигу. Він удостоївся від Господа дару чудотворіння: зціляв хвороби, виганяв бісів.

787 року в Нікеї зібрався VII Вселенський Собор, який засудив єресь іконоборства. На Собор був викликаний і преподобний Феофан. Він прибув у заплатаному руб’ї, але просяяв богонатхненною мудрістю в утвердженні догматів істинного православ’я.

У віці п’ятдесяти років преподобний тяжко захворів і до самої кончини жорстоко страждав. Перебуваючи на смертному одрі, преподобний безперестанно трудився: він писав “Хронографію” — історію Християнської Церкви з 285 до 813 року. Ця праця досі є цінним джерелом з історії Церкви.

Після сходження на престол імператора Льва Вірменина (813–820), коли святий був уже глибоким старцем, відновилося іконоборство. Святого Феофана примушували прийняти єресь, проте він твердо опирався цьому. Сповідника ув’язнили в темниці, а його обитель “Велике Село” було спалено. Пробувши в темниці двадцять три дні, преподобний сповідник помер († 818).

Після смерті нечестивого імператора обитель “Велике Село” була відновлена і туди були перенесені святі мощі сповідника Феофана.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Феофану исповеднику, Сигрианскому, глас 5

Воздержа́нием житие́ укра́сил/ и, у́ды умертви́в,/ победи́л еси́ вра́жия ко́з­ни, о́тче Феофа́не,/ преста́вился еси́ к Бо́гу в ве́чную жизнь,/ я́ко досто́ин прича́стник,/ моля́ся непреста́нно// поми́ловати ду́ши на́ша.

Кондак преподобному Феофану исповеднику, Сигрианскому, глас 2

Свы́ше прие́м Боже́ственное открове́ние,/ со тща́нием изше́л еси́ от среды́ молвы́ жите́йския/ и, уедини́вся, преподо́бне, чуде́с прия́л еси́ де́йство/ и проро́чества досто́инство,// бога́тства и супру́жницы лиши́вся.

Ще в розробці

Ще в розробці