Праведні Симеон Богоприїмець та пророчиця Анна

День пам'яті (н. ст.)

Місяця лютого на 3-й день

Праведний Симеон Богоприїмець був, за свідченням святого євангеліста Луки, одним з обранців Божих, які чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому (Лк. 2:25). Йому було сповіщено від Бога, що він не помре до того часу, поки у світ не прийде обіцяний Месія — Христос Господь.

Стародавні історики повідомляють, що єгипетський цар Птоломей II Філадельф (285–247 рр. до Різдва Христового) побажав поповнити свою знамениту Александрійську бібліотеку текстами священних книг. Він запросив з Єрусалима книжників. Синедріон послав своїх мудреців. Серед сімдесяти двох вчених, які прибули в Александрію для перекладу Священного Писання грецькою мовою, був і праведний Симеон.

Праведний Симеон перекладав книгу пророка Ісаї. Прочитавши в оригіналі слова “Ось Діва в утробі зачне, і Сина народить” (Іс. 7:14), він вирішив, що слово “Діва” тут вжито помилково, замість слова “Жінка”, і хотів виправити текст. У цю мить йому з’явився ангел і втримав його руку, кажучи: “Вір написаним словам, і ти сам переконаєшся, що вони справдяться, бо не пізнаєш смерті, аж поки не побачиш Христа Господа, Який народиться від Чистої і Пренепорочної Діви”. Відтоді праведний Симеон став очікувати пришестя Обітованого Месії.

І ось одного разу праведний Симеон, ведений Духом Божим, прийшов до Єрусалимського храму. Це було в той самий день (сороковий після Різдва Христового), коли Пречиста Діва Марія та Її Обручник Іосиф прийшли туди, щоб звершити обряд, встановлений іудейським законом: представити перед Господом свого Божественного Первістка та принести належну жертву. Щойно праведний Симеон побачив їх, Дух Святий відкрив йому, що Богонемовля, Якого тримала Пречиста Діва Марія, і є очікуваний Месія, Спаситель світу. Старець прийняв на свої руки Немовля Христа і вимовив свої пророчі слова: “нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля”. Він благословив Пречисту Діву та праведного Іосифа і, звертаючись до Богородиці, сказав: “ось, лежить Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, — і Тобі Самій меч пройде душу, — щоб відкрились помисли багатьох сердець” (Лк. 2:22-35).

Далі святий євангеліст оповідає: “Тут була також Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асірова, яка досягла глибокої старості, проживши з чоловіком після свого дівоцтва сім років, вдова років вісімдесяти чотирьох, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч. Прийшовши в той час, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав визволення в Ієрусалимі” (Лк. 2:36-38).

Про святого і праведного Симеона Богоприїмця відомо, що він помер, проживши 360 років. У VI столітті його святі мощі було перенесено до Константинополя. 1200 року його гроб бачив святитель Антоній, майбутній архієпископ Новгородський (1212–1220; † 1232; пам’ять 8 жовтня).

Тропарі, кондаки, молитви та величання