Первомученик архідиякон Стефан

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 2-й день — перенесення мощей / вересня на 15-й день — знайдення мощей / грудня на 27-й день / січня на 4-й день — Собор сімдесяти апостолів

Святий апостол від сімдесяти Стефан був старшим серед семи дияконів, поставлених самими апостолами, тому його називають архідияконом. Він був християнським первомучеником та постраждав за Христа у віці близько тридцяти років.

За висловом Астерія, це був «начаток мучеників, учитель страждань за Христа, основа доброго сповідання, бо до Стефана ніхто не проливав крові своєї за Євангеліє».

Будучи сповнений Духа Святого, святий Стефан відважно і переконливо проповідував християнське вчення та перемагав іудейських законовчителів у спорах.

Через це іудеї обмовили Стефана, ніби він говорить хулу на Бога і на Мойсея. З таким звинуваченням святий Стефан постав перед синедріоном і первосвященником.

Він виголосив промову, у якій виклав історію єврейського народу та сміливо викрив іудеїв у гоніннях на пророків і в страті очікуваного ними Месії, Іісуса Христа. Під час промови святий Стефан раптом побачив відкрите небо й Іісуса Христа у славі, Який стояв праворуч Бога. Він гучно проголив про це.

Тоді іудеї, затикаючи вуха, накинулися на нього, потягли його за місто і побили камінням. Святий мученик молився за своїх убивць. Вдалині, на узвишші, стояла Матір Божа зі святим апостолом Іоанном Богословом і старанно молилася за мученика.

Перед смертю Стефан сказав: «Господи Іісусе! прийми дух мій. Господи! не вміни їм гріха цього», — і потім радісно віддав за Христа свою чисту душу.

Тіло святого первомученика Стефана, залишене на поживу звірам, таємно взяв відомий єврейський вчитель Гамаліїл зі своїм сином Авівом та поховав у своєму маєтку.

Згодом вони обидва увірували у Христа і прийняли Святе Хрещення.

Тропарі, кондаки, молитви та величання