Апостол Iуда, брат Господній

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 19-й день / червня на 30-й день — Собор славних і всехвальних дванадцяти апостолів

Святий апостол Іуда, із числа дванадцяти учнів Христових, походив із роду царя Давида і Соломона, був сином праведного Іосифа Обручника від його першої дружини.

Святий апостол Іоанн Богослов у своєму Євангелії пише: «бо і брати Його не вірували в Нього» (Ін. 7:5). Святитель Феофілакт Болгарський пояснює ці слова так: на початку земного служіння Господа Іісуса Христа сини Іосифа, зокрема й Іуда, не вірили в Його Божественну сутність. Передання вказує, що коли праведний Іосиф Обручник, повернувшись із Єгипту, став ділити між синами землю, яка йому належала, він побажав виокремити частку і Христу Спасителю, народженому надприродно і нетлінно від Пречистої Діви Марії. Брати опиралися цьому, і тільки старший із них, Яків, прийняв Христа Іісуса в спільне володіння своєю часткою, за що був названий братом Господнім.

Пізніше Іуда повірив у Христа Спасителя як очікуваного Месію, всім серцем навернувся до Нього й був вибраний Ним до числа найближчих дванадцяти учнів. Але, пам’ятаючи свій гріх, апостол Іуда вважав себе негідним називатися братом Божим і у своєму соборному посланні називає себе лише братом Якова.

Святий апостол Іуда мав й інші імена: євангеліст Матфей називає його «Леввеєм, прозваним Фаддеєм» (Мф. 10:3), святий євангеліст Марк також називає його Фаддеєм (Мк. 3:18), а в Діяннях святих апостолів він згаданий під ім’ям Варсави (Діян. 15:22). На той час це було звичним.

Після Вознесіння Господа Іісуса Христа апостол Іуда вирушив з проповіддю Євангелія. Він поширював віру у Христа спочатку в Іудеї, Галілеї, Самарії та Ідумеї, а згодом поширював її в країнах Аравії, Сирії та Месопотамії і, зрештою, прийшов до міста Едесси. Тут він завершив те, що не було закінчене його попередником, апостолом із числа семидесяти Фаддеєм. Збереглися відомості, що святий апостол Іуда ходив з проповіддю до Персії і звідти написав грецькою своє соборне послання, у коротких словах якого вміщено багато глибоких істин.

Послання містить догматичне вчення про Святу Трійцю, про воплочення Господа Іісуса Христа, про розрізнення ангелів добрих і злих, про майбутній Страшний Суд. У моральному відношенні апостол переконує вірян берегти себе від плотської нечистоти, бути справними у своїх обов’язках, молитві, вірі й любові, заблукалих повертати на шлях спасіння, берегтися вчень єретиків. Апостол Іуда також навчає, що недостатньо тільки віри у Христа, необхідні ще й добрі діла, властиві християнському вченню.

Святий апостол Іуда мученицьки помер близько 80 року у Вірменії, в місті Араті, де був розіп’ятий на хресті і пронизаний стрілами.

Тропарі, кондаки, молитви та величання