...

Мучениця Єлисавета Кримова

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 18-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / у четверту суботу після Пасхи — Собор новомучеників, які в Бутові постраждали (перехідне)

Мучениця Єлисавета народилася 1877 року в місті Серпухові в сім’ї робітника Миколи Кримова. Сім’я була бідна. Батько невдовзі помер. Мати, працюючи прачкою, не могла прогодувати дітей, тому змушена була віддати Єлисавету до притулку.

До 1917 року Єлизавета Миколаївна жила у притулку, де працювала швачкою. Потім вона стала проживати у місті разом з братом, який був інвалідом і потребував постійної допомоги. Незважаючи на слабкість здоров’я, він влаштувався на фабрику конторником, і сестра жила на його утриманні, займаючись господарством.

До закриття в 1924 році Олексіївського Серпухівського жіночого монастиря Єлисавета ходила туди молитися. Протягом усього життя вона підтримувала найближчі стосунки з черницями цієї обителі і чим могла допомагала їм.

1931 року в Серпухові було заарештовано понад тридцять священнослужителів і черниць Олексіївського монастиря, а разом з ними і Єлизавету Кримову. На запитання слідчого вона відповіла: «Проживаючи в місті Серпухові, я ходила до церкви Успіння. За богослужінням у нашій церкві поминаються митрополити Петро (Крутицький) і Сергій, а також єпископ Іоасаф. З політикою радянської влади в релігійному питанні я не згодна, бо це ображає мої релігійні почуття. У 1929 році у мене вдома черниці проживали».

16 липня 1931 року трійка ОДПУ засудила Єлизавету Миколаївну на три роки заслання. Її відправили етапом із Бутирської в’язниці, де утримували під час слідства, до Казахстану.

Єлизавета Миколаївна повернулася до Серпухова 1934 року. В той самий час із заслання повернувся ієромонах, якого призначили до серпухівського храму на честь святителя Миколая. Не маючи житла в місті, він звернувся до Єлизавети Кримової та її брата по допомогу, і ті люб’язно надали притулок у своєму будинку.

2 жовтня 1937 року, у розпал гонінь на Православну Церкву, Єлизавета Кримова разом з ієромонахом була заарештована і взята під варту. Під час слідства, не витримавши тиску слідчих, ієромонах обмовив Єлизавету, нібито вона разом з ним займалася антирадянською діяльністю.

Єлизаветі Миколаївні було в цей час шістдесят років. За висновком тюремних лікарів вона була зовсім нездатна до фізичної праці через старість і міокардит. Невдовзі Єлизавету Миколаївну перевели до Таганської в’язниці у Москві. 17 жовтня 1937 року трійка НКВС засудила її на розстріл.

Мучениця Єлисавета Кримова була розстріляна 31 жовтня 1937 року на полігоні Бутово під Москвою і похована у безвісній спільній могилі.