Мучениця Єкатерина Арська

День пам'яті (н. ст.)

Місяця грудня на 4-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Мучениця Єкатерина Андріївна Арська народилася 1875 року в Санкт-Петербурзі в сім’ї багатого купця Андрія Петровича Уртьєва, спадкового почесного громадянина міста. Її батько був ктитором церкви ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» на вулиці Обойній. Мати, Ксенія Филипівна, займалася вихованням дев’ятьох дітей.

Єкатерина Андріївна і її старші сестри навчалися в Санкт-Петербурзькому Олександрівському інституті. Він був створений на зразок знаменитого Смольного інституту шляхетних дівчат і давав вищу освіту.

Діти в сім’ї Уртьєва були дружними між собою. Єкатерина Андріївна була особливо близька до старшої сестри Марії. Завдяки їй вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, офіцером артилерії Петром Миколайовичем Арським. 1899 року Петро Миколайович і Єкатерина Андріївна повінчалися.

Вийшовши заміж, Єкатерина Андріївна повністю присвятила себе сім’ї, чоловіку і дітям. Їх у родині було п’ятеро: чотири дочки і син. Дівчатка виховувалися в Олександрівському інституті, який закінчила їхня мати, а син навчався в реальному училищі і був скаутом.

У сім’ї Арських панувала атмосфера любові, спокою і добробуту. Церковні традиції, ввібрані Єкатериною Андріївною у батьківському будинку, лягли в основу і її власної родини. Її чоловік також вирізнявся благочестям. 1912 року він вийшов у запас і був призначений ктитором Воскресенського Смольного собору. З початком Першої світової війни Петро Миколайович Арський вирушив у діючу армію, був поранений і повернувся до Петрограда.

Після жовтня 1917 року світ навколо Арських став стрімко руйнуватися. Загальна катастрофа не могла не торкнутися і їхньої сім’ї. Вони втратили статки, від холери померли старша і молодша доньки. 1920 року Єкатерина Андріївна втратила всю свою родину. Протягом одного місяця чоловік і діти померли від дизентерії.

Єкатерина Андріївна залишилася без засобів для існування і перебувала на межі голодної смерті. Але її погляд був звернений до Бога, і Господь не залишив вірне чадо. Свята стала активним членом Олександро-Невського братства, духовною дочкою його керівника, майбутнього преподобномученика архімандрита Льва (Єгорова), настоятеля Феодорівського собору. На життя вона заробляла спочатку тим, що переплітала книги. Потім Єкатерина Андріївна стала санітаркою та швачкою. На початку 30-х років вона увійшла до парафіяльної ради Феодорівського собору.

Існування православного братства, яке займалося духовною просвітою, не могла терпіти радянська влада. Усі члени братства були під наглядом ДПУ. Невдовзі було заведено «Справу Олександро-Невського братства», за якою були притягнуті до відповідальності дев’яносто дві особи.

У лютому 1932 року містом прокотилася хвиля арештів. Єкатерина Арська також була заарештована. На слідстві вона виявила дивовижну мужність і на відміну від багатьох не назвала жодного прізвища. Саме ця якість: ніколи нікого не зраджувати — була властива святій мучениці до смерті.

Єкатерину Андріївну засудили на три роки ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Її відправили до Карагандинського табору НКВС у Казахстані. Після звільнення їй було заборонено проживати в Ленінграді. Вона оселилася в місті Боровичі Новгородської області. Родичів у цьому місті вона не мала. Проте там були близькі їй за духом люди, оскільки Боровичі стали місцем заслання для репресованих.

1937 року Єкатерина Арська знову була заарештована у великій «церковній справі». Місцева влада провела масові арешти всіх засланців і репресованих за віру. Потім на допитах їх під тортурами змушували «зізнаватися» у різних злочинах. Мало хто зміг вистояти на цих допитах. Майже всі заарештовані свідомо чи мимоволі обмовляли когось, підписували визнання своєї провини, щоб припинити катування і знущання. Єкатерина Арська відмовилася визнати провину навіть під тортурами.

10 грудня 1937 року особлива трійка НКВС винесла Єкатерині Андріївні Арській і ще п’ятдесяти засудженим у цій справі було винесено смертний вирок.

17 грудня 1937 року мучениця Єкатерина була розстріляна разом з іншою святою мученицею, княжною Кірою Оболенською.